Не доплачуючи за виконання додаткової роботи без увільнення від виконання основної роботи, роботодавець порушує вимоги ст. 105 КЗпП, а отже не дотримується мінімальних державних гарантій в оплаті праці працівників.
З цим погоджується Верховний Суд, котрий розглянув позов підприємства на постанову Держпраці про накладання штрафу.
Суміщення професій (посад) дозволено, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. У разі виконання робіт за суміщенням працівникові встановлюють доплати до основної зарплати.
Тобто головною передумовою суміщення професій (посад) є наявність вакансії суміщуваної професії (посади) в штатному розписі.
Суміщення професій (посад) має такі особливості:
Натомість підприємство уважало, що відсутні порушення ст. 105 КЗпП, бо у посадових інструкціях працівників, визначених в оскаржуваних документах, зазначалось про виконання додаткової роботи за суміщенням. Таким чином, на думку підприємства, відповідні роботи були обумовлені трудовим договором і входили безпосереднього до кола трудових обов`язків. Тому доплату за виконання таких робіт не встановлювали.
Проте, Верховний Суд наголошує: те, що у посадових інструкціях агронома, секретаря та генерального директора прописали виконання останніми додаткової роботи за посадою інженера з охорони праці, могло б вказувати на те, що норми ст. 105 КЗпП не застосовують до таких працівників тільки за умови, якщо посада інженера з охорони праці не передбачена штатним розписом товариства. Однак у розглянутому випадку інспекторами праці в акті зафіксовано, що вказані особи суміщували посаду інженера з охорони праці до моменту прийняття на роботу основного працівника. Тобто, посада інженера з охорони праці передбачалась штатним розписом і була вакантною.
Джерело: постанова ВС/КАС від 24.10.2019 р. у справі № 824/238/19-а.