Споживча інфляція сповільнилася з 9,8% у 2018 році до 4,1% у 2019 році, за даними Держстату. Отже, за підсумками минулого року Національний банк досягнув середньострокової інфляційної цілі 5% ± 1 в.п., яку НБУ декларував з 2015 року та яку було визначено Основними засадами грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу.
Зниження інфляції до цілі у 2019 році - це насамперед результат послідовної монетарної політики Національного банку, спрямованої на досягнення цінової стабільності в поєднанні з виваженою фіскальною політикою Уряду.
Ключовим чинником суттєвого уповільнення зростання споживчих цін було зміцнення обмінного курсі гривні. Воно відбувалося з огляду на високий інтерес інвесторів до гривневих фінансових інструментів, ураховуючи їхню привабливу дохідність на тлі тривалого періоду макроекономічної стабільності, а також загальне зростання продуктивності української економіки. Зниження інфляційного тиску також підтримувалося загальним зниженням світових цін на енергоносії, які Україна імпортує, та послабленням тиску з боку пропозиції продуктів харчування. Водночас поступово покращувалися інфляційні очікування населення, фінансових аналітиків, бізнесу та банків.
Разом ці фактори переважили вплив швидшого, ніж очікувалося, зростання споживчого попиту та заробітних плат.
Сповільнення інфляції виявилося суттєвішим, ніж передбачалося в прогнозах НБУ, опублікованих в Інфляційних звітах упродовж 2019 року (6,3% на кінець року), а також у оцінках інших експертних організацій.
Знизилися ціни на непродовольчі товари, які переважно представлені імпортованою продукцією або мають високу частку імпорту в собівартості. Зокрема, за рік подешевшали автомобілі, одяг та взуття, побутова техніка та електроніка. Також завдяки курсовому чиннику несуттєвим було підвищення цін на меблі, товари особистого догляду, побутову хімію та фармацевтичну продукцію.
Помірно подорожчала більшість продуктів харчування з високим ступенем обробки: макаронні і кондитерські вироби, м’ясні та молочні продукти, риба та морепродукти, чай, соки. Крім того, ціни на рис, оливкову та соняшникову олію були навіть нижчими, ніж у 2018 році, адже значна частина цих товарів є суттєво залежною від імпорту та цін на зовнішніх ринках.
Водночас досить високими темпами зростала вартість послуг, насамперед унаслідок збереження стійкого споживчого попиту та підвищення витрат бізнесу, зокрема на оплату праці. Найсуттєвіше подорожчали фінансові і нотаріальні послуги, кабельне телебачення, освіта, мобільний зв’язок, послуги перукарень, готелів, медичних установ. Водночас зміцнення гривні сприяло меншим темпам зростання цін на послуги, які мають тіснішу прив’язку до курсу: оренду житла, кінотеатри та Інтернет, ресторани та кафе, стоматологічні і туристичні послуги.
Національний банк і надалі буде спрямовувати свою монетарну політику на підтримку інфляційної цілі, встановленій на рівні 5% із допустимим діапазоном коливань ± 1 в.п. Низький рівень інфляції створюватиме умови для стійкого економічного зростання, дедоларизації економіки та здешевлення кредитних ресурсів для бізнесу та населення.
Оновлений макроекономічний прогноз буде оприлюднено 30 січня 2020 року під час пресбрифінгу за підсумками рішення Правління, а також детальніше – у Інфляційному звіті, який буде опубліковано 6 лютого 2019 року.