Ухвала ВАСУ від 26.03.2014 № К/9991/28993/11
ВМД — заява, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб’єкта ЗЕД на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права та обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.
Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну. При цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.
Тому лише за наслідками дослідження всіх відповідних документів можна дійти висновку про дотримання (або порушення) строків виконання поставок за спірними зовнішньоекономічними контрактами.
Крім того, обов’язок підприємства зі сплати пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД та штрафних санкцій за порушення правил валютного регулювання та валютного контролю не відноситься до категорії податкового зобов’язання. У зв’язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення було визнано ВАСУ протиправним у відповідній частині. Утім, з огляду на дотримання органом доходів і зборів підстав, порядку та строку застосування розглядуваного штрафу сама по собі невірна його кваліфікація як податкового платежу не може слугувати мотивом для звільнення підприємства від обов’язку з його сплати.