У квітні 2020 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 2,1% (з 2,3% у березні). У місячному вимірі ціни зросли на 0,8%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.
Споживча інфляція очікувано залишалася нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. Утім, вона була меншою порівняно з траєкторією прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті за квітень 2020 року.
Зростання цін стримували декілька факторів. Як і раніше, одним з основних чинників було здешевлення енергоносіїв – як нафти, так і газу. Інфляцію гальмувало зниження попиту на окремі товари і послуги, а також значна пропозиція овочів. Крім того, надавати окремі послуги було заборонено під час карантину, а тому ціни на них були недоступні для спостереження, тож залишилися на рівні попереднього місяця. Ці чинники переважили вплив на ціни з боку березневого послаблення гривні та збереження в першій половині квітня ажіотажного попиту на окремі товари, зумовленого поширенням пандемії коронавірусу та карантинними обмеженнями.
Падіння цін на непродовольчі товари дещо уповільнилося (до 1.3% р/р). Зокрема через підвищений попит прискорилося зростання цін на фармацевтичні та окремі товари особистого догляду. Дешевшими, ніж торік, залишалися автомобілі та побутова техніка, хоча через послаблення гривні різниця в цінах скоротилася. Натомість через зниження попиту і обмежену пропозицію надалі дешевшали одяг і взуття (на 4,3% р/р). Слабкий попит також зумовив поглиблення падіння цін на електроніку.
Темпи зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки не змінилися (3,9% р/р). З одного боку, через сплеск споживчого попиту, обмеження роботи продуктових ринків під час карантину та слабкі показники тваринництва пришвидшилося зростання цін на м'ясні та окремі молочні продукти. Збільшилися також темпи зростання цін на макарони та окремі крупи. Натомість унаслідок послаблення попиту на харчові продукти не першої необхідності меншими темпами зростали ціни на кондитерські вироби, соуси, соки, консервовані овочі, а оливкова олія та кава продовжували дешевшати.
Темпи зростання вартості послуг продовжували знижуватися (до 8,7% р/р). Зокрема, ціни на послуги секторів, які були змушені призупинити діяльність під час карантину (закладів громадського харчування, відпочинку, спорту, особистого догляду) були недоступні у квітні, через що в більшості випадків залишилися на рівні березня. Під впливом слабкого попиту уповільнювалося зростання інших послуг: медичних, страхування, хімічного чищення та оренди житла.
Знову найбільший внесок у таке сповільнення мало зниження вартості природного газу для населення через врахування в тарифах нижчих цін на газ як на світовому, так і внутрішньому ринку. Дешевший газ також сприяв зниженню вартості опалення та гарячої води. Помірніше зростали ціни на алкогольні напої. Через фактичну відсутність приміського та міжміського автобусного сполучення тарифи на проїзд цим транспортом не змінилися. Водночас унаслідок скорочення виробництва та березневого послаблення гривні прискорилося подорожчання тютюнових виробів.
Інфляційний тиск залишається слабким через низькі ціни на енергоресурси та послаблення попиту. Водночас унаслідок відсутності пропозиції окремих видів товарів та послуг під час карантину, існує ймовірність, що після пом'якшення карантинних обмежень відбудеться корекція цін на такі товари та послуги.