Багато хто вже поховав 1210, та ж ні (тепер це Закон № 466-IX).
З дати його прийняття (16 січня) багато води спливло.
Частина норм морально застаріла.
Деякі правила вже внесені в ПКУ і давно діють.
Терміни на адаптацію до важливих змін стиснулися.
Але учора ввечері товстезний документ Президент таки підписав.
Закон набуде чинності відразу після опублікування. Це питання днів.
Часу на розгойдування вже немає.
Читайте і не говоріть потім, що не знали.
ПДВ
1. Реєстрація ПН:
а) ввели нові штрафи.
З'явився штраф за ПН за пільговими постачаннями і за нульовою ставкою.
ПДВ в них немає, а штраф є. Дивно.
Штраф прив'язали до обсягу постачання.
2 %, але не більше 1020 грн за прострочення реєстрації;
5 %, але не більше 3400 грн за нереєстрацію.
Зрозуміло, що під час карантину штрафи за реєстрацію ПН не застосовують. Тому для будь-яких ПН із терміном реєстрації з 1 березня по 30 червня штрафів за прострочення реєстрації не буде. Мораторій на червень продовжили Законом від 13 травня, який поки ще не підписаний. Але чекаємо;
б) зменшили деякі старі штрафи.
Штраф з п. 1 а) (див. вище) запрацює за компенсуючою (п. 198.5), мінбазною, розподільною ПН (ст. 199). Він менше порівняно із загальними штрафами (від 10 до 50 % суми ПДВ);
в) терміни реєстрації ПН.
За компенсуючими (п. 198.5) і розподільними ПН (ст. 199) термін продовжили. Він тепер 20 днів після місяця. Щодо інших термін старий.
2. ПК за тимчасовою МД
Дозволили ставити податковий кредит за тимчасовою, додатковою та іншою митною декларацією, за якою платиться ПДВ (п. 198.6).
Раніше ПК знімали, судилися і таке інше.
Поки закон відлежувався, Мінфін написав податківцям лист від 12.02.2020 р. № 11310-09-62/4610. З нього виходить, що податковий кредит за тимчасовою митною декларацією можна було ставити і раніше.
3. ФОП і імпорт послуг
Якщо: ФОП (платник або неплатник ПДВ) платить нерезу за послуги, місце постачання яких Україна (ст. 186.3 ПКУ).
То: треба сплатити ПДВ. Для неплатника ПДВ це 20 % податку на покупки послуг за кордоном.
Мораль: не платіть з картки ФОПа за усе підряд на сайтах (на кшталт платних доступів до програм, рекламу на Фейсбуці та інші радощі цивілізації). Особливо якщо це усе підряд може купити і звичайна людина (не ФОП). Звісно, з урахуванням конкретних обставин.
Наслідки: штраф за несплату ПДВ + 340 грн за неподання Розрахунку.
4. Звітний період з ПДВ для єдиноподатників
Був вибір місяць або квартал. Тепер тільки місяць (п. 202.2 ПКУ).
5. Касовий метод:
а) будівельні роботи і субпідрядники.
Можна застосовувати касовий метод. Техніка зміни норми (п. 187.1 ПКУ) дає підставу доводити, що і раніше було можна. Але податківці чинили опір;
б) касовики і право на ПК.
1095 днів не обмежують право на відображення ПК. Його можна показати і пізніше, але у рамках 60 днів після оплати.
6. Річний ліміт для різниць/звітного періоду
Було 20 млн — стане 40 млн (п.п. 134.1.1).
Ліміт впливає на:
а) звітний період. Якщо дохід за минулий рік до 40 млн, то період — рік, а не квартал. Але є перехідне правило. Перший раз новий критерій спрацює для звітного періоду — 2021 рік (п. 137.5). У 2020 році дивимося на дохід 19 року і порівнюємо з 20 млн;
б) податкові різниці. Суму беремо за поточний рік. Якщо до 40 млн грн, то, вважаємо, без податкових різниць. Тут перехідних правил немає. Тому усі, у кого у 2020 році дохід менше 40 млн, можуть різниці не застосовувати. Навіть якщо різниці вже були в 1 кварталі.
Чи можна уникнути різниць тим, хто вже на різницях, але цього року не дотягне до 40?
Податківці раніше говорили один раз... можна відмовитися. Сподіваюся, тут скажуть так само. Але при поверненні виникають усихання, утруски не на користь платника. Наприклад, втрачаються витрати на резерви.
7. Аудитована фінзвітність до податкової
Прибутківці, які зобов'язані оприлюднити річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, повинні подати податківцям аудитовану річну фінзвітність не пізніше 10 червня (п. 46.2). Неаудитована фінзвітність подається як і раніше на загальних умовах.
Перелік таких осіб наведений у Законі про бухоблік:
— підприємства, що представляють громадський інтерес, у т. ч. великі;
— ПАО;
— загальнодержавні природні монополісти;
— «добувачі»;
— середні;
— мікро- і малі фінансові установи.
Ці зміни ніяк не враховують карантин (Закон ухвалений задовго до карантину).
При цьому з урахуванням Закону № 540 під час карантину обов'язковий аудит не відмінили, але позбавили від штрафу за порушення терміну оприлюднення фінзвітності за 2019-й разом із аудиторським висновком. За умови, якщо фінзвіт разом з аудиторським висновком буде оприлюднений протягом 90 днів після завершення карантину, а для емітентів цінних паперів — 5 робочих днів після загальних зборів.
Але тепер для таких підприємств з'явився додатковий обов'язок подавати податківцям аудитовану річну фінзвітність (та за потреби уточнити декларацію з прибутку) і від штрафу за таке неподання фінзвітності прямого звільнення немає. Але можна скористатися загальним карантинним звільненням. Оскільки штрафи за податкові порушення, здійснені до кінця червня, не застосовуються, тому штрафу за 120.1 ПКУ не має бути і в цьому випадку.
Взагалі правила для звіту повинні діяти не назад, а вперед. Сподіваюся, що це вперше запрацює «за 20 рік». Але чітких перехідних правил немає.
8. Податковий збиток при реорганізації
Можна втягнути правонаступникові (п.п. 140.4.5). Але є обмеження:
— не більше чистих активів особи, що припиняється;
— особа, що припиняється, і наступник мають бути пов'язаними більше 18 місяців перед приєднанням/злиттям.
9. Умовні дивіденди
Планують додати з 1 січня 2021 року у визначення «дивіденди» виплати, за якими на кшталт ховають справжні дивіденди (п.п. 14.1.49). Торкнеться головним чином контрольованих операцій (тобто тих, хто використовує трансфертно-цінові правила), але не лише.
10. Основні засоби
Було 6 тис, стало 20 тис. грн. Усе, що дешевше, — не основні (для прибутку).
Стосується нових покупок. Старі Оси доживають за старими правилами.
Витрати на купівлю об'єктів дешевше 20 тис. відразу можна списати у витрати (наприклад, через метод амортизації 100 % при введенні в експлуатацію). І жодних податкових різниць.
Але для цього у своїй обліковій політиці поміняйте критерій «малоцінності».
Інакше щойнопридбані ціною від 6 до 20 тис. грн у б/о будуть звичайними основні, а в п/о — ні. Амортизацію по них доведеться враховувати окремо (тобто повз додатки АМ, РІ).
Можна зпінгвінити й усі ОЗ з балансовою вартістю від 6 до 20 тис.: продати і тут же викупити за ціною продажу. Але то таке. Не зробити заради, а розуміння для.
11. Амортизація і модернізація
У податковому обліку втрачається амортизація за період невикористання ОЗ при модернізації, реконструкції, добудові, дообладнанні і консервації (п.п. 138.3.1 ПКУ).
Зручно не нараховувати таку амортизацію й у бухобліку (інакше амортвитрати зависнуть до списання об'єкта).
У П(С)БО 7 є аналогічне правило про призупинення амортизації.
У МСФЗ такого немає. Але це податкову амортизацію вже не врятує. Та і раніше не сильно рятувало. Мінфін вважав, що термін модернізації — це термін даремного використання.
Дуже красивих варіантів відмовитися від амортизації в МСФЗ не видно. Хіба що на цей період (заздалегідь) заготовити виробничий метод її нарахування (див. наступний пункт). У загальному випадку податковий і бухоблік ОЗ для МСФЗ продовжують розповзатися.
12. Виробничий метод амортизації
Раніше в податковому обліку було не можна, буде можна.
Якщо раптом захочете перейти, то читайте перехідні правила. Потрібна інвентаризація, після якої може вилізти віртуальний об'єкт (п. 52 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ).
13. Прискорена амортизація
Введені укорочені мінімальні терміни використання ОЗ:
гр. 3 (але тільки передавальні пристрої) = 5 років замість 10.
гр. 4 (машини та обладнання) = 2 роки, а не 5. По комп'ютерах і зараз 2 роки.
гр. 5 (транспорт) = 2 роки замість 5.
гр. 9 (інші) = 5 років, а не 12.
Застосовуються добровільно і з умовою. Стосуються тільки нових (у сенсі не б/в) об'єктів, які вводяться в експлуатацію з 01.01.2020 р. і будуть використані у власній госпдіяльності.
14. Тонка капіталізація...
Стала товстою.
Навіть якщо раніше це вас не торкалося, то з 2021 року може зачепити.
Критерій «борги в 3,5 раза більше власного капіталу» стосуватиметься боргових запозичень у будь-яких нерезидентів, а не тільки пов'язаних. Це оновлена умова для податкової різниці.
Дозволений ліміт витрат понижений з 50 % до 30 %.
У основі розрахунку ліміту не фінрезультат, а податковий результат.
З'являється окремий облік капіталізованих процентів і їх амортизації.
Найголовніше — лімітуються усі (!) процентні витрати, тобто і по резидентах. Нові обмеження стосуються кредитів, позик…, що висять на балансі на 01.01.2021 р. (п. 53 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ).
Фінансові і лізингові компанії звільнили від цих правил.
15. Ділова мета: операції з нерезами і не лише
Якщо податківцеві здасться, що в операції з нерезом ділової мети не було, то знімуть витрати (п.п. 140.5.15).
Для більшої ясності визначення «ділова мета» доповнили критеріями. Наприклад: ділової мети немає, якщо в результаті операції зменшився прибуток (п.п. 14.1.231). Це прекрасно. Стало набагато ясніше. А можна купити послугу і не зменшити прибуток?
Хто в професії більше одного тижня — знає, як податківці тлумачать «господарська/негосподарська». Це з тієї ж серії.
Додам цікавий нюанс. Суди давно і активно застосовують доктрину ділової мети до будь-яких (!) операцій. Без будь-яких норм у ПКУ на цю тему (голе визначення «ділової мети» не в рахунок, це не норма).
Ось, наприклад, позиція ВС тижневої давності: витрати і податковий кредит виникають за наявності, зокрема, ділової мети (від 15.05.2020 р.).
Що тепер? ПКУ ввів це правило тільки для високодохідників, що працюють із нерезидентами.
У мене маленьке запитання до авторів змін: ПКУ розширив (від нуля до нерезидентів) або звузив (від усіх до нерезидентів) сферу застосування ділової мети?
Чи означає це, що позиція судів зміниться і ділову мету вони застосовуватимуть так само вузько? Не думаю.
Загалом дуже галаслива норма, але мало що змінює.
16. Продажі неблагонадійним нерезам
Раніше різали витрати по покупках у неблагонадійних нерезів. Нове віяння — додавати до доходів 30 % вартості проданих їм товарів (пп. 140.5.5-1).
Торкається офшорів (Перелік № 1045) і всіляких партнерств (LP, LLC, LLP із Переліку № 480).
Уникнути цієї радості можна, якщо:
— застосовуємо трансфертні правила;
— якщо до трансфертного не дотягуємо, але звичайність ціни підтвердили за процедурою ст. 39 ПКУ (тобто не просто прайс-листом з газетки).
17. Штрафи і податкова різниця
Зараз податковий фінрезультат треба збільшити на суми цивільно-правових штрафів, нарахованих на користь неплатників податку на прибуток (окрім фізичних осіб). Треба буде збільшувати також на суму штрафів, нарахованих податківцями та іншими держорганами (п.п. 140.5.11).
18. Штраф за неподання/помилки в 1ДФ
Було 510 грн — стане 1020 грн. За повторний факт у році: було 1020 грн — стане 2040 грн (новий п. 119.1).
19. Донарахувати ПДФО зможуть за 7 років
Стосується ПДФО із зарплати (і ВЗ разом із ним).
Новий термін працює тільки в частині трудових відносин, а не будь-якого ПДФО (п. 102.1). Зачіпає тільки податкового агента.
Простих людей не торкається. Непростих людей — торкається (у частині їх КІКів, про це диво див. далі).
20. Продаж третього автомобіля/мопеда
Продаж третього в році йде за ставкою 18 %.
Другого, як і раніше, за ставкою 5 %.
Першого, як і раніше, не оподатковується.
Якщо запитають, чому продав другий/третій раз і не оподаткував, — відповідаємо: «мопед не мій, я просто об’яву розмістив» (с).
21. Іноземний дохід від продажу інвестактивів
Інвестактиви — це цінні папери і корпоративні права.
При їх продажу нерезу можна застосовувати загальні правила, тобто оподатковувати ПДФО вже не дохід, а прибуток (п.п. 170.11.1).
22. Зменшення УК
Повернення майна, грошей у рамках вкладу = продаж інвестактиву (п.п. 170.2.2). Означає, оподатковуємо тільки різницю, тобто перевищення внесеного над отриманим.
23. Ліміти у ФОПів (на кшталт збільшили)
1 група — 1 млн на рік;
2 група — 5 млн грн;
3 група — 7 млн на рік.
Прикольні правила.
Але поки Закон № 1210 відлежувався, збільшені ліміти вже внесли в ПКУ Законом № 540 (з 2 квітня).
Нові ліміти навіть кілька разів по-різному роз'яснювали податківці. Один раз тлумачив математик-податківець (і вийшло неправильно), а вдруге обійшлося без хитрих розрахунків і усе у них вийшло. Вийшло так: «При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 р. дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (1 млн грн — перша група, 5 млн грн — друга група, 7 млн грн — третя група), які визначаються за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. (включно)» (База знань, підкатегорія 107.02.01).
24. Земельний податок при оренді
Єдиноподатники з 01.07.2020 р. повинні будуть платити земельний податок при здаванні нерухомості/землі в оренду (п. 297.1).
Раніше ПКУ звільняв і в цьому випадку. Але іноді допомагав тільки суд. Тепер не допоможе.
25. Податковий борг і скидання з єдиного
Якщо сума податкового боргу менше 1020 грн, то скинути з єдиного податку не можна (п.п. 298.2.3). Податкову вимогу до 1020 грн не виписують, тому єдиноподатник був ні сном ні духом, а потім бац і скинули з єдиного.
26. Вантажні автомобілі
Дозволили амортизувати вантажні автомобілі (п.п. 177.4.6). Відповідно витрати на утримання вантажівки потрапляють у витрати.
Ну потрібно ж. Чим ці ФОПи провинилися минулого разу — незрозуміло.
Сподіваюся, податківці нарешті визнають можливість формувати ПК з ПДВ по вантажних автомобілях і витратах на їх утримання (без вимоги донарахувати умовний ПДВ).
27. Витрати і податки на майно
Податок з нежитлової нерухомості зможе потрапити у витрати. Так само, як і транспортний, і земельний податок (п.п. 177.4.3).
28. Ремонт і витрати
ФОПам на загальній системі у витрати можна віднести тільки поточний ремонт. Всілякі реконструкції, модернізації та інші види поліпшення треба амортизувати (п.п.177.4.6). Причому тут (на відміну від правил бухобліку) для класифікації безпосередньо не використовується критерій збільшення майбутніх економічних вигід, а йде прив'язка до не більш конкретного «поточного» ремонту.
29. Що таке КІК і в чому проблема?
Цю лайку вже всі чули, але не всі розуміють, наскільки вона лайлива.
Кого торкнеться?
Фізичних осіб/юриків, у яких є фірма або партнерство, траст за кордоном.
Якщо частка 50+ %. Але може ударити і по хазяях з частками від 10 % або навіть «контролерів» зовсім без часток (із деякими перехідними правилами).
Володіти частками можна як прямо, так і через інших осіб.
Було
У них (контролерів) було усе добре. Може іноді мучила совість. Але рідко. І це швидко минало. Навіть без пігулок.
В Україні оподатковували тільки дивіденди. Немає дивідендів — немає податку.
Буде (з 2021 року)
В Україні оподаткують навіть нерозподілений прибуток. Причому цей прибуток не просто фінрезультат, а з деякими нашими «податковими різницями». Тому прибутку в іноземної компанії може не бути, а оподаткувати прибуток доведеться. Якщо є 2 компанії, в однієї з яких прибуток 100, а в іншої збиток 100, то податок тут заплатимо не з нуля, а зі 100.
У загальному випадку ставка 18 % ПДФО + 1,5 % військового збору, тобто зовсім не дивідендна. Для юрика — 18 %.
Потрапляє під податок, якщо річний дохід КІКів перевищує 2 млн євро.
Якщо менше, то нерозподілений прибуток не оподатковуємо (п.п. 392.4.2 ПКУ). Але інших важливих формальностей дотриматися все одно буде необхідно. Наприклад, подати звіт.
Штраф за неповідомлення про появу КІКа більше 600 тис. грн.
Як податківці дізнаються?
Варіанти роботи на індивідуальній основі є і зараз. Масово дізнаються, коли/якщо запрацює система автоматичного обміну інформацією (до цього все йде). Відкриті реєстри бенефіціарів в ЄС запрацюють наступного року.
30. Що робити, щоб «не» КІКнутися?
Варіант 1. Уважно читати винятки з правил. Там є куди сховатися.
Варіант 2. Платити ПДФО і ВЗ (не знаю, чому саме № 2, але нехай буде).
Варіант 3. Розподілити дивіденди КІКа і заплатити менше податків.
Варіант 4. Позбавитися від КІКа (краще до кінця 2020 року).
Варіант 5. Визнати платником податку на прибуток тут через одне місце, а саме місце ефективного управління (п.п. 133.1.5 ПКУ).
Варіант 6. Міняти резидентство. Хіба мало, може в Монако в цьому сенсі краще. Хто знає...
31. Розпухнуло визначення
Уважно його вивчіть (п.п. 14.1.193 ПКУ).
З'явилися деякі ознаки постійного представництва. Наприклад, наявність і використання корпоративного е-мейлу нерезидента.
32. Розрахунок прибутку
Залишився тільки прямий метод, з урахуванням правил трансфертного ціноутворення (п.п. 141.4.7 ПКУ).
Непрямого методу (коефіцієнт 0,7) і окремого балансу більше з нами немає.
33. Штраф за нереєстрацію представництва
100 тис. грн. Але він на нерезидента (п. 117.4 ПКУ).
34. Тест «основної мети»
Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування не можна застосувати, якщо мета операції — отримання податкових переваг (п. 103.2 ПКУ). Мабуть, навіть у випадках, коли сама конвенція такого тесту не передбачає.
Виникнуть спори з приводу того, яка головна/переважна мета була насправді. Висновок — будь готовий довести економічний сенс операції.
35. Бенефіціарність одержувача:
а) пільгу з міжнародної угоди можна було застосувати тільки при виплаті доходу бенефіціарному нерезиденту (п. 103.2). Уточнили, що це працює лише за наявності такого обмеження в самій міжнародній угоді;
б) прописали деякі ознаки небенефіціарного одержувача (п. 103.3);
в) якщо виплата йде у бік небенефіціарного одержувача, то можна застосувати договір з країною бенефіціарного одержувача (п. 103.2).
36. Прибуток нерезидента від продажу акцій нерезидента нерезиденту
Здавалося б, до чого тут Україна? З 1 липня 2020 року буде до чого. Оподаткують прибуток нерезидента від продажу іншому нерезиденту часток (акцій) іноземної компанії, вартість якої більш ніж на 50 % сформована частками (акціями) в українській компанії, яка, у свою чергу, більш ніж наполовину складається з нерухомості (пп. 14.1.54, 141.4.1). Нерезидент-покупець до оплати повинен встати на облік в Україні.
Це розвиток Конвенції MLI. Думаю, одного ПКУ тут замало. Зачепить нерезидента, тільки якщо до його країни дотягнуться відповідні міжнародні договори.
37. Виплата натурою
Прямо навели формулу розрахунку податку на репатріацію при негрошовій виплаті (п.п. 141.4.2). Внесли визначеність із сумою і автоматично зняли саме запитання: є чи немає в такій ситуації податок?
38. ФОПи і самозайняті платять
Податок на репатріацію тепер точно повинні платити усі юрики-єдиноподатники, усі ФОПи (у т. ч. єдиноподатники) і навіть незалежні професіонали: адвокати і нотаріуси (п.п. 133.1.4). Так, ці фізичні особи подають декларацію з прибутку підприємства (!) з додатком ПН.
39. ТЦУ: що помінялося, а що ні?
Вартісні критерії для трансфертного ціноутворення не поміняли (річний дохід > 150 млн грн, обсягм операцій з «особливим» нерезидентом > 10 млн грн). Для більшості це головна новина.
Для тих, хто потрапляє під ТЦУ, змін багато. Наприклад, з'явилося повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, податківці отримали право просити глобальну документацію по ТЦУ (майстер-файл), додалося право відвідувати і оглядати приміщення, в яких платник здійснює діяльність (з його дозволу), оновилися правила контролю за сировинними товарами, вбудована «ділова мета» і так далі.
40. План-графік перевірок
Дозволили міняти 1 раз у першому і 1 раз у другому кварталі (п. 77.2).
До речі, до цього міняти взагалі було не можна, але… податківці міняли стільки разів, скільки їм було треба (кілька разів на рік).
Тих, кого довнесли в 1 кварталі, можна перевіряти не раніше 1 липня, а тих, кого внесли в другому кварталі, не раніше 1 жовтня.
Само собою, діючий мораторій на перевірки вплинув і на плани-графіки. Вони тепер переписуються ще і по ходу перенесення перевірок через мораторій. Але Закон, що коментується, тут ні до чого.
41. Вина і відповідальність
Ввели таке загальне правило: до фінвідповідальності за податкове правопорушення притягають тільки за наявності… вини (п. 112.1). Ця норма містить застереження «окрім випадків, передбачених ПКУ». Можливо, хотіли натякнути на дуже вузький (насправді, порожній) перелік з п. 109.3 ПКУ. Це обнулило б загальне правило. Але в п. 109.3 ПКУ немає переліку винятків з правила, а є лише перелік «включень».
Тому (і не лише тому) вина — універсальна умова притягнення до відповідальності. А що це за «окрім випадків...»? Це про податківців. Їх можна карати, навіть коли вони невинуваті (п. 109.4).
42. Умисел і штрафи
З'явилися окремі (підвищені порівняно з новим загальним розміром) штрафи за умисні правопорушення, наприклад, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
43. Звільнення від відповідальності
Наведений довгий перелік підстав для звільнення від відповідальності платника (п. 112.8). Серед них є давно знайомі очевидні випадки (сплив строку давності, виправлення помилки), але є й нові. Наприклад, офіційно підтверджені проблеми в роботі електронного кабінету.
44. Пом'якшення відповідальності
Можна отримати знижку 50 % зі штрафу (п. 112-1). Є спеціальний перелік випадків (п. 113.5). Для юриків робочий варіант — явка з повинною (розкаюватися не обов'язково). Але він не стосується ст. 123, 125. Право на подання уточненок збереглося.
45. Збільшення штрафів
Штрафи — не пенсія, «індексувати» не забувають.
У 2 рази проіндексували купу штрафів, наприклад, п. 117.1 (взяття на облік), неповідомлення ФОПом банку про те, що він ФОП (п. 118.3), неподання декларації (п. 121.1)...
Але є й позитив. За неподання ТЦУшного звіту в розрізі країн групи компаній установлений штраф більше 2 млн грн. А в чому позитив? У тому, що 99,9 % читачів цей штраф не торкається і на його фоні усе інше вже виглядає не так страшно.
46. Відбір пояснень у працівників
З'явився п.п. 20.1.47 (де 47 — це порядковий номер у переліку прав податківців). Податківці можуть поспілкуватися з працівником на предмет того, чи не кривдить роботодавець, чи усе правильно він оформляє, чи сплачує податки і чи не вручає випадково конверти.
Втім, працівник не зобов'язаний виливати душу.
47. Штраф на ріелторів/нотаріусів
Якщо вони не подали в податкову дані про договір оренди, то штраф 680 грн за штуку.
48. Термін сплати і вихідний
Нарешті! Тепер як термін подання декларацій, так термін сплати податку переносимо на наступний робочий (операційний) день (п. 57.1). Верховний Суд і раніше допускав перенесення сплати, але податківці не погоджувалися.
49. Пов'язані особи: критерій
Для пов'язаності треба володіти часткою 25 %, замість колишніх 20 %. Але пам'ятаємо, що цей критерій далеко не єдиний (п.п. 14.1.159).
50. Податок на нерухомість і промислові будівлі
Якщо простоює, то плати (п.п. 266.2.2). А що… стимулююча функція податку. Втім, прогресивний Верховний Суд цю логіку вже застосовував (постанова від 17.02.2020 р.). Думки суддів сильно розійшлися, але вони так і не осмілилися застосувати правило конфлікту інтересів, мовляв, жодних колізій немає.
На цьому сьогодні зупинимося.
У будь-якому випадку до Закону № 466-IX ми повернемося ще не раз.
Більш докладно про зміни в ПКУ (№ 466-IX) і життя після карантину дивіться на безкоштовний майстер-клас від "Податки & бухоблік.