Акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Норми встановлені п.п. 14.1.6 ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.224 ПКУ розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Оскільки приміщення або територія мають бути об’єктами права власності або користування з належним документальним підтвердженням, то їх слід розглядати як об’єкти нерухомості: приміщення – це будівля або частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними елементами, а територія – це одна (частина) або кілька земельних ділянок з розташованими на них об’єктами.
Підпунктом 230.1.1 ПКУ визначено, зокрема, що один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Акцизні склади двох і більше розпорядників не можуть розміщуватись в одному приміщенні або на одній території.
Акцизні склади різних розпорядників мають розміщуватись в різних приміщеннях/на різних територіях, що є розмежованими або відокремленими один від одного, та на які у кожного розпорядника є документи, що підтверджують право власності або користування.