Відповідно до ПКУ фізична особа – підприємець, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання першої чи другої групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), та не менше за розмір мінімального страхового внеску.
З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені фізичні особи – підприємці, віднесені до платників єдиного податку першої та другої груп, нараховують ЄСВ у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.