Ситуація. Контрагент помилково заплатив нам гроші за відвантажені товари не на поточний рахунок (як годиться), а на наш електронний ПДВ-рахунок. При цьому реєстраційний ПДВ-ліміт у нас на ці кошти не збільшився. Як тепер бути?
У таку «пастку» потрапив вже не один суб'єкт господарювання.
У чому складність ситуації? «Безпосередньо» (відразу собі на рахунок) повернути ці гроші той контрагент, хто «переплутав» рахунки, не зможе. Для цього немає відповідного механізму.
У другої сторони (на ПДВ-рахунок якої зараховані кошти) теж все складно. Вся «сіль» в тому, що якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податківці не збільшують регліміт (показник ΣПопРах). А при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунка регліміт на цю суму зменшується. Виходить, якщо в цікавій для нас ситуації гроші одержувач стане повертати з ПДВ-рахунка, на таку повернуту суму він безповоротно втратить регліміт.
Що можна зробити? На наш погляд, можна:
1. Не вважати кошти, які зарахував контрагент на електронний ПДВ-рахунок, сплатою коштів в рахунок товарів / робіт / послуг.
2. Вважати, що контрагент сплатив кошти, але вимагати від контрагента відшкодувати збиток в цій сумі (збиток полягає в тому, що повернення коштів з ПДВ-рахунка супроводжується безпідставною і безповоротною втратою регліміта і призводить фактично до заморожування коштів на ПДВ-рахунку і вилучення їх з обороту).
3. Контрагент (платник коштів) може звернутися до суду з позовом визнати протиправними дії Держказначейства щодо зарахування коштів на електронний ПДВ-рахунок чужого платника і зобов'язати повернути кошти.
4. Або платник, якому зараховані кошти на електронний ПДВ-рахунок, може звернутися до суду з вимогою зобов'язати ДПС не знімати регліміт при поверненні коштів з ПДВ-рахунки, які помилково були зараховані на цей рахунок.
Загалом, легкого вирішення цього питання немає (стаття «Якщо контрагент помилково заплатив на ПДВ-рахунок»).
Ситуація. Мікропідприємство (платник податку на прибуток) подавало фінансову звітність за ф. № 1-м, ф. № 2-м замість ф. № 1-мс, ф. № 2-мс. Які наслідки матиме ця ситуації? Чи потрібно переподавати фінзвітність?
Якщо підприємство замість ф. № 1-мс і ф. № 2-мс подало фінансову звітність за ф. № 1-м і ф. № 2-м, то воно взагалі-то порушило вимоги НП (С) БО 25. Але вважаємо, що якісь серйозні наслідки за це «порушення» підприємству не загрожують (стаття «Якщо фінзвітність подана не за тією формою»).
Коли підприємець вперше стикається з необхідністю вести РРО / ПРРО, він задається питанням: як його запрограмувати і як максимально просто може виглядати чек РРО / ПРРО? Які реквізити в ньому обов'язково потрібно залишити, а які можна вказувати лише за необхідності? З цим і пропонуємо розібратися (стаття «Найпростіший чек РРО/ПРРО: як він повинен виглядати?»).
Залишилися питання по 11 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!
Сергій Томашпольский, головний редактор журналу "Бухгалтер 911".