Єдина звітність: заповнюємо додаток 1

05

Проставляєте «1», якщо фізособа, якій нарахували дохід, — громадянин України. Інакше — «0»

07

Зазначаєте десятирозрядний реєстраційний номер облікової картки платника податків фізособи.

Для фізосіб, які мають у паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та/або номером паспорта, цю графу заповнюєте у форматі:

— БКNNXXXXXX — для власників паспорта у формі книжечки, де БК — константа; NN — дві українські літери серії паспорта (верхній регістр); XXXXXX — шість цифр номера паспорта (з ведучими нулями);

— ПХХХХХХХХХ — для власників паспорта у формі ID-картки, де П — константа; ХХХХХХХХХ — дев’ять цифр номера паспорта громадянина України

08

Проставляєте код категорії застрахованої особи (далі — код категорії) відповідно до додатка 1 до Порядку № 4. Так, звичайні роботодавці — юрособи і ФОП зазначають:

1) за звичайними працівниками (ставка ЄСВ — 22 %) код категорії: «1» — для нарахованої заробітної плати; «29» — для лікарняних; «42» — для допомоги по вагітності та пологах; «47» — для середнього заробітку «солдатам підприємства»;

2) за працівниками, які мають інвалідність (ставка ЄСВ — 8,41 %), код категорії: «2» — для зарплати; «36» — для лікарняних; «43» — для допомоги по вагітності та пологах; «66» — для середнього заробітку «солдатам підприємства»;

3) за особами, з якими укладено ЦПД (ставка ЄСВ — 22 %), для нарахованої винагороди за виконані роботи (надані послуги) — код категорії «26»;

4) за учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів, яким нараховано дохід за виконання ними робіт у період навчання (стажування), виробничої практики — код категорії «69»

09

Заповнюєте тільки у випадках, перелічених у виносці до цієї графи, наведеної під табличною частиною. Так, наприклад, якщо відображаєте:

— зарплату, нараховану колишньому працівнику за відпрацьований час, винагороду за «перехідним» ЦПД або за рішенням суду середній заробіток за вимушений прогул, то в цій графі проставляєте код типу нарахувань (далі — КТН) «1»;

— відпускні — КТН «10».

Якщо самостійно виявили, що в минулих звітних періодах нарахували працівнику дохід, але помилково його:

— не включили до бази нарахування ЄСВ (занизили базу), то при виправленні допущеної помилки відображаєте його з КТН «2»;

— включили до бази нарахування ЄСВ, хоча він не повинен був туди потрапити (завищили базу), то суму ЄСВ, на яку зменшуєте нарахування, зазначаєте з КТН «3».

Для відображення сум різниці між мінзарплатою та фактичною базою нарахування застосовуєте:

— КТН «13» — якщо різниця розрахована (1) в поточному місяці за поточний місяць або (2) в поточному місяці за попередній у зв’язку з обчисленням сум лікарняних та/або допомоги по вагітності та пологах за попередній місяць. Звертаємо увагу: КТН «13» не може застосовуватися за майбутні звітні періоди;

— КТН «14» — якщо у звіті за поточний звітний період зазначаєте суму різниці за попередній період, яка виникла у зв’язку з утриманням «перегуляних» відпускних при звільненні працівника;

— КТН «2» — якщо самостійно виявили, що помилково не відобразили (КТН «3» — якщо помилково зазначили) різницю в минулих звітних періодах і виправляєтеся в поточному звітному періоді

10

Зазначаєте місяць і рік, за який проведено нарахування доходу застрахованій особі

11

Зазначаєте повністю прізвище, ім’я та по батькові застрахованої особи:

— для громадян України — згідно з паспортом;

— для громадян інших країн — згідно із засвідченим у встановленому законодавством України порядку перекладом українською мовою паспортного документа

12

Проставляєте кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності працівника згідно з листком непрацездатності (довідкою)

13

Зазначаєте кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати.

Важливо! Ця графа може бути заповнена зі знаком «-», якщо потрібно зменшити кількість днів без збереження заробітної плати, помилково відображених у попередніх звітних періодах

14

Проставляєте кількість календарних днів місяця, за який сформовано Д1, протягом яких застрахована особа перебувала в трудових відносинах (на які припадає дія ЦПД на виконання робіт або надання послуг).

Важливо! За загальним правилом у графі 14 мають бути зазначені тільки дні «відносин» поточного місяця. Виняток — випадки відображення відпусток, у тому числі й відпустки по вагітності та пологах, а також поновлення на роботі особи за рішенням суду.

Запам’ятайте: якщо за працівником заповнено декілька рядків, графу 14 заповнюємо тільки за одним рядком, а саме за рядком із сумою зарплати (за наявності)

15

Проставляєте кількість календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, які припадають на конкретний місяць перебування працівниці в такій відпустці. У рядках, де зазначаєте допомогу за майбутні повні місяці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, графа 15 = графі 14. Тому в наступних звітних місяцях Д1 на декретницю рядки без сумових показників, але з даними в графі 14 заповнювати не доведеться.

У місяці завершення декретної відпустки, якщо вона закінчується не в останній календарний день місяця, значення графи 14 дорівнює кількості календарних днів у такому місяці

16

Зазначаєте фактично нараховані суми зарплати, винагород за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД, лікарняних і допомоги по вагітності та пологах (тобто без обмеження максимальною величиною бази нарахування ЄСВ).

Зверніть увагу! У графі 16 можна проставити від’ємні значення сум доходів, але тільки якщо необхідно відобразити:

— суми перерахунків зарплати, пов’язаних з уточненням кількості відпрацьованого часу в минулих звітних місяцях у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю і настанням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

— сторновані суми відпускних, лікарняних і допомоги по вагітності та пологах, нарахованих у попередніх періодах

17

Зазначаєте доходи особи у сумі, що ввійшла до бази нарахування ЄСВ з урахуванням її максимальної величини.

Звернемо вашу увагу на те, що з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ порівнюємо не кожен дохід окремо, а загальну суму доходів, які нараховані працівнику у відповідному місяці звітного кварталу. Якщо така сума доходів, з яких стягується ЄСВ, перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ, то роботодавець-страхувальник самостійно вирішує, які доходи та в якій сумі сформують базу нарахування ЄСВ у межах її максимальної величини

18

Якщо фактична база нарахування ЄСВ за працівником нижча за мінімальну зарплату й роботодавець визначав різницю та донараховував ЄСВ до мінімальної бази нарахування ЄСВ, то таку різницю відображаєте окремим рядком. При цьому її суму проставляєте в графі 19

19

Цей рядок заповнюєте, тільки якщо виправляєте помилки, допущені за періоди до 01.01.2016 р. та пов’язані з утриманням ЄСВ

20

Зазначаєте суму нарахованого ЄСВ

21

За рядками з виплатами, нарахованими за основним місцем роботи, проставляємо «1». В усіх інших випадках — «0».

Якщо працівник — внутрішній сумісник (працює на умовах сумісництва на тому ж підприємстві, яке є його основним місцем роботи), то за рядком із сумами доходу, нарахованого:

— за основним місцем роботи, проставляємо «1»;

— за внутрішнім сумісництвом — «0»

22

Проставляєте «1», якщо за працівником ведеться облік спецстажу або він має право на пільги з пенсійного забезпечення. В інших випадках — «0»

23

Якщо працівник був прийнятий на неповний робочий час, проставляєте «1», інакше — «0».

Зверніть увагу, що робота за сумісництвом, якщо у працівника неповна зайнятість, є різновидом роботи на умовах неповного робочого часу (див. лист Мінпраці від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08)

24

Проставляєте «1» за працівниками, яких прийняли на нові робочі місця. В інших випадках — «0»

25

Відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно виключити. Графа заповнюється лише для «Звітного нового» та «Уточнюючого» розрахунків у порядку, визначеному розділом V цього Порядку