Підприємство направило до податківців запит, в якому вказано, що вантажовідправник при оформленні ТТН зазначає окрему інформацію щодо товару російською мовою, не вказує повну адресу пункту навантаження та допускає інші помилки чи неточності при оформленні документів, інформує Бухгалтер.ua. У зв'язку з цим, у вантажоотримувача виникають питання щодо правомірності врахування витрат з перевезення вантажів при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.
ДПС в ІПК від 15.04.2021 р. № 1563/ІПК/99-00-21-03-02-06 вказала: формування витрат підприємства, у зв'язку з придбанням товарів/послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності, реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів. Але, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Така позиція цілком узгоджується з вже цілим рядом судових постанов з подібним висновком. Так, наприклад, обставини справи № 820/1124/17 свідчать про надання суддями переваги у таких спорах платникам податків.
ВС, з часом, сформував правову позицію, яка викладена у такій формі: не тільки недоліки в самій ТТН, а й повна її відсутність не може свідчити про нереальність господарської операції. Це відіграє в кожній справі свою роль - ТТН може як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій, але вона не буде самостійною підставою для висновку про нереальність господарських операцій (див. постанову ВС від 21.01.2021 р. у справі № 813/2204/17).