Чи можуть ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких склав у 2020 році понад 1000000 грн., але протягом календарного року не досягнуто обсягу доходу 1320000 грн., подати заяву на скасування РРО?
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку, які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 296.10 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Норма, передбачена п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, щодо можливості незастосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої – четвертої груп у разі не перевищення ними обсягу доходу 1000000 грн. протягом календарного року, має визначений період часу, а саме до 01.01.2021 р.
Оскільки відповідно до Закону України від 01.12.2020 р. № 1017-IX у п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ цифри і слова «01 квітня 2021 року» замінено цифрами і словами «01 січня 2022 року»;
цифри і слово «1000000 гривень» замінено словами і цифрами «обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року»,
то до 01.01.2021 року діє норма щодо не перевищення обсягу доходу у 1000000 грн., а з 01.01.2021 року обсяг доходу не має перевищувати 220 розмірів мінімальних заробітних плат встановлених на 2021 рік.
Враховуючи зазначене, якщо обсяг доходу за 2020 рік фізичної особи – підприємця платника єдиного податку другої – четвертої груп перевищив 1000000 грн., то такий платник має застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку відповідно до норм ПКУ.
Пунктом 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ визначено, що у разі перевищення фізичними особами – підприємцями платником єдиного податку другої – четвертої груп в календарному році обсягу доходу 1000000 грн., застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єктам господарювання як платника єдиного податку.
Крім того, скасування реєстрації РРО та/або ПРРО є правом суб’єкта господарювання, яке приймається ним самостійно.
У разі, якщо такий суб’єкт буде здійснювати діяльність, яка не передбачає обов’язковості застосування РРО та/або ПРРО відповідно до вимог ПКУ чи Закону № 265, то у такому випадку можливо скасувати реєстрацію РРО та/або ПРРО і здійснювати діяльність виключно у безготівковій формі розрахунку за допомогою переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку або внесенням готівки через касу банку, використання банківських терміналів самообслуговування (ПТКС, що належать банкам).