Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 19.08.2021 р. у справі № 804/3049/17) розглянув спір роботодавця та органу Держпраці щодо можливості виконувати роботи підвищеної небезпеки за ЦПД, пише Бухгалтер.ua.
Вкотре наголошено, що неприпустимо оформляти ЦПД на виконання небезпечних робіт з особами, які не мають відповідних знань, досвіду та, у визначених законом випадках, допуску (дозволу), а також робіт, які мають постійний характер виконання.
До того ж, оскільки декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства подає та отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт саме роботодавець, то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за ЦПД, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт.
Разом із такими висновками, Верховний Суд також не взяв до уваги доводи позивача про те, що невід'ємна складова складу правопорушення, передбаченого ст. 265 КЗпП, -наявність виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.
В абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачено три самостійні порушення:
- допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
- виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.
Спільним для вище перелічених правопорушень є санкція, яка передбачає штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП які використовують найману працю та є ЄП 1 - 3 груп, застосовують попередження.