Зовсім недавно ми з вами обговорювали наказ Мінфіну від 09.07.2021 р № 385. Зокрема, Мінфін вніс корективи в порядок заповнення такого обов'язкового реквізиту первинного документа, як «одиниця виміру». І ця зміна викликала чималий ажіотаж. Але чи дійсно зміни настільки серйозні?
Відразу відзначимо: на нашу думку, ніяких принципових змін в порядку заповнення первинки мінфінівський наказ не несе. І вигадувати нові реквізити первинного документа не потрібно.
Про що йдеться в мінфінівських змінах? Ми б розглядали цю зміну як встановлення вимоги, що в первинному ринку обов'язково має наводитися вартісна оцінка операції. Тобто первинний документ повинен обов'язково містити ціну / суму. Він не може містити лише «натуральні» показники без суми.
І це зрозуміло. Адже фінзвітність ми складаємо в грошовому вимірнику (грошовому вираженні). І в бухобліку у нас пріоритетною оцінкою є вартісна оцінка операції (сума операції). А натуральні одиниці виміру, по суті, призначені, скоріше, для аналітичного обліку.
Хтось скаже: «з буквального прочитання норми випливає, що в первинному ринку має вказуватися і грошова одиниця вимірювання операції». Не зовсім так. Сказано буквально: «в грошовому вимірнику». Читай: в грошовій одиниці! Тому ми вважаємо, що Мінфін все-таки мав на увазі не обов'язковість вказівки додатково ще грошової одиниці вимірювання «грн», а мав на увазі саме оцінку обсягу операції в грошовому вимірнику.
Тоді знову питання: «в такому розумінні за фактом нічого не змінюється. Навіщо Мінфін тоді вносив зміни?». Дивіться. Попередня редакція п. 2.4 Положення № 88 допускала, що обсяг операції в первинному ринку може бути виражений:
(1) в натуральному і вартісному виразах. Більшість первинних документів так і заповнювалися;
(2) тільки в вартісному вираженні (цей варіант використовувався, якщо операція не мала натурального вимірника);
(3) тільки в натуральному вираженні (т. б. без суми (вартісної оцінки)). Це були скоріше поодинокі випадки. Наприклад, щодо деяких об'єктів позабалансового обліку, для яких обов'язковий лише «кількісний» облік.
Внесеними змінами, по суті, забороняється пункт (3). Тобто уточнюється, що первинний документ не може бути без суми. Первинний документ обов'язково повинен містити вартісну оцінку (ціну / суму) операції. При цьому якщо операція вимірюється в натуральному вимірнику, то обсяг має наводитися і в ньому.
І тільки якщо немає натурального вимірника, то можна вказати обсяг операції лише в грошах (в грошовому вимірнику).
Тобто наша думка - первинні документи заповнюємо так, як і раніше. Ніяких додаткових реквізитів вигадувати не потрібно.
Не подобається такий підхід? Вам ближче / здається більш безпечним таке розуміння, що Мінфін хотів вказівки в первинці саме грошового вимірника? Можна тоді наполягати на тому, що ціна - це грошовий вимірник.
Так, якщо ми подивимося на обов'язкові реквізити первинного документа, наведені як в п. 2.4 Положення № 88, так і в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, то там не названі «вартісні» реквізити, такі як «ціна за одиницю» і «загальна сума операції». Там сказано, що обов'язковими реквізитами є «зміст і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції». При цьому логічно вважати, що одиниця вимірювання служить для оцінки обсягу господарської операції. А обсяг господарської операції ми оцінюємо в двох вимірниках:
- у фізичних (натуральних) одиницях виміру - якщо вони є;
- в грошах (вартісне вираження / в грошовому вимірнику).
Відповідно до Закону про ціни і ціноутворення, ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару. З огляду на вищесказане, можна прийти до висновку, що ціна - це і є грошовий вимірник одиниці об'єму операції. Тому, якщо у нас фігурують в первинці ціна і сума операції, то вважаємо, що вимога про зазначення в первинному ринку одиниці виміру в грошовому вимірнику ми виконали.
А для тих, хто все-таки вважає, що під грошовим вимірником Мінфін мав на увазі саме необхідність вказівки грошової одиниці - «грн», можемо порадити вказувати додатково в реквізитах «Ціна» і «Сума» ще й те, що ці ціна і сума наводяться в грн з копійками. Наприклад: «Ціна, грн коп.» (Стаття «Як тепер заповнювати одиницю виміру в первинних документах»).
Компенсація за невикористану відпустку - виплата, з якою роботодавці не товаришують. Як накрутять, наслухаються «дружніх» порад - і давай «граблі чолом збирати». Може, саме тому компенсація за невикористану відпустку залишається однією з виплат, про правильність і необхідність розрахунку якої постійно точаться суперечки працівників з роботодавцями, а роботодавців з контролерами. Пропонуємо розглянути, на які граблі найчастіше наступають роботодавці (стаття «Компенсація за невикористану відпустку: де можна помилитися»).
Утримання аліментів із зарплати працівників - це завжди додатковий клопіт і зона особливої уваги для бухгалтера. Але якщо добре знати правила стягнення аліментів і відображення їх в обліку і звітності, можна значно мінімізувати час для виконання цих обов'язків. Наша стаття допоможе вам в цьому (стаття «Аліменти на дітей: від А до Я»).
Залишилися питання по 35 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!
Сергій Томашпольский, головний редактор журналу "Бухгалтер 911".