Минулого тижня низка промислових споживачів отримала пропозиції про купівлю природного газу на рівні 56 000 грн за 1000 куб. м. Це майже в 7 разів вище, ніж ціна січня 2021 року. Ф’ючерсні ціни на природний газ Month Ahead (ресурс листопаду) на нідерландському TTF вже двічі сягали історичного максимуму на рівні $1450 -1700 куб. м.
Такий рівень цін є вбивчим для української промисловості, яка єдина в Європі на 100 % закуповує газ за спотовими цінами. Це доводять результати дослідження ФРУ щодо впливу ціни на газ на життєздатність вітчизняних промислових підприємств.
Участь в опитуванні взяли 100 компаній-споживачів природного газу, що працюють у 20 галузях промисловості. Опитування проводилося методом онлайн анкетування та/або особистого інтерв’ю.
Особливу увагу при інтерв’юванні ми приділили галузям промисловості, в яких станом на 31 грудня 2020 року частка газу в собівартості продукції перевищувала 7%.
Результати опитування показали, що в жовтні цього року через ціну на газ збитковими стануть 91% опитаних компаній. В листопаді їх кількість може сягнути вже катастрофічних 96%. І це при тому, що за ціни газу, яка склалась протягом січня – липня, вони були прибутковими.
49% респондентів планують зупинити виробництво або зменшити його обсяги, якщо ціна газу залишиться на рівні жовтня або зросте. Вже у грудні, зокрема через виникнення касового розриву, відсутність кредитування та необхідність передоплати за природний газ, може зупинитися переважна більшість опитаних компаній.
90% опитаних підприємств не мають технологічної можливості заміни природного газу на інші енергоресурси та плану дій у разі припинення його постачання. І навіть та невелика кількість компаній, що має альтернативу газу, зазначає, що це – лише тимчасовий вихід із ситуації.
97% респондентів говорять, що ключовим фактором захисту споживачів від стрімких цінових коливань, забезпечення прогнозованості собівартості продукції української промисловості та її конкурентоздатності має стати практика укладання довгострокових контрактів на постачання природного газу з фіксованою ціною ресурсу, як у країнах ЄС.
Неможливо будувати конкурентну економіку, коли ціна на газ для українських підприємств у 4-5 разів вища, ніж у їх конкурентів.
Найшвидше криза досягне піку в енергоємних галузях, що мають найбільшу частку енергоресурсів у собівартості продукції. Це, зокрема, хімічна, скляна, керамічна галузі, сільгосппереробка.
Вже зараз українські товаровиробники вимушені реагувати на стрімке зростання ціни на природний газ. Як наслідок, відбудеться наступна хвиля зростання цін на кінцеву продукцію всіх українських виробників у всіх галузях.
Тож зрештою пересічні українці будуть змушені сплатити за надзвичайне зростання вартості газу у кінцевій вартості продукції українських виробників продуктів харчування (таких чутливих як хліб, сир, цукор тощо), ліків та інших товарів, що може створити додаткову соціальну напругу в суспільстві. А багато хто й втратить робочі місця через закриття виробничих підприємств.
Вже зараз можна впевнено говорити, що, у разі відсутності невідкладних кроків з боку влади по стабілізації ситуації з ціною на природний газ для промисловості, матимемо скорочення працівників на підприємствах, закриття компаній та зменшення надходжень до бюджетів різних рівнів.
Вважаємо, що Уряд має в найкоротші строки створити антикризовий штаб, скласти та оприлюднити реальний енергобаланс країни, який дозволить підприємцям приймати управлінські рішення щодо можливості/необхідності переходу із споживання одного енергоресурсу на інший, який для них є більш економічно-доцільним.
Також влада має напрацювати дієві механізми підтримки українських товаровиробників на час енергетичної кризи, зокрема, шляхом надання їм антикризових кредитів, зменшення податків тощо.
Разом із тим, Україна має збільшити та зробити пріоритетними видатки держави на видобуток власного природного газу, енергомодернізацію та енергозбереження.