У Раді пропонують переглянути розміри штрафів за порушення прав споживачів

З метою наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС, народними депутатами було розроблено проєкт Закону "Про внесення змін до деяких Законів України щодо перегляду процедури проведення перевірок порушення прав споживачів та зменшення розміру штрафних санкцій" (реєстр. № 6352).

Законопроєктом пропонується запровадити градацію штрафних санкцій в залежності від повторюваності правопорушень та типу суб’єкту господарювання (мале чи велике підприємство), вбачається необхідним також використання такого критерію як ступінь ризику від провадження суб’єктом господарювання господарської діяльності.

Так, за створення перешкод у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування за наявності законних підстав для її проведення, пропонується запровадити відповідальність –

• у розмірі 0,05 % вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць для суб’єктів господарювання з низьким  ступенем ризику від провадження господарської діяльності у разі вчинення порушення вперше та 0,25 %, у разі повторного вчинення порушення на протязі календарного року, але не менше тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• у розмірі 0,25 % вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць для суб’єктів господарювання з середнім  ступенем ризику від провадження господарської діяльності у разі вчинення порушення вперше та 0,5 % у разі повторного вчинення порушення на протязі календарного року, але не менше двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• у розмірі 1 %  вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць для суб’єктів господарювання з високим  ступенем ризику від провадження господарської діяльності у разі вчинення порушення вперше та 2 % у разі повторного вчинення порушення на протязі календарного року, але не менше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зараз за відповідне порушення діє штраф у розмірі від 1 до 10 % вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, проєктом Закону передбачено запровадження інституту судового контролю над накладенням штрафів Держпродспоживслужбою.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, накладення штрафу в 10% від вартості реалізованої продукції може паралізувати діяльність навіть великого підприємства. Оскільки рішення про накладення штрафу є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню Державною виконавчою службою шляхом списання обігових коштів з рахунку підприємства, арешту майна, тощо.

Також слід відмітити, що оскарження штрафу не зупиняє виконання рішення, а тому суб’єктивне рішення контролюючого органу про накладення штрафів в мільйони гривень навіть не піддається судовому контролю. У зв’язку із чим виникла потреба у доопрацюванні профільного законодавства.