Автор: Микола Оліярник, UBR.ua.
Тривожні дзвінки з податкової: від бізнесу вимагають до 5 % річного обороту — суми часом величезні. Навіть якщо виконати «рекомендацію» фіскалів і заплатити виставлене донарахування, це не гарантує підприємцям спокійне життя — до них все одно можуть прийти з перевірками.
Українські підприємці почали скаржитися на «податкове навантаження» як за часів збіглого президента Віктора Януковича. Бізнесменам почали надходити тривожні дзвінки від співробітників Державної податкової служби (ДПС).
У «неформальній бесіді» представники фіскального відомства «наполегливо радять» заплатити більше податків — у середньому 3 — 5 % від річного обороту підприємства. І тоді обіцяють нібито не влаштовувати проблеми бізнесу.
Що таке податкове навантаження
Податковий консультант Київського центру підтримки розвитку бізнесу (КЦПРБ) Олександра Томашевська розповіла UBR.ua, що практика з розсилкою подібних вимог про донарахування податків — вже не нова.
«Податкова завжди так робила, тому що у неї є план за надходженнями до бюджету», — говорить експерт.
За її словами, найбільш поширені такі методи в регіонах, тому що в Києві платників податків багато, і вони наповнюють бюджет, навіть перевиконуючи потрібні показники. А в регіонах ситуація складна.
Податкова нічого не розсилає, ніяких «листів щастя» — адже їх можна використати як докази — замість цього фіскали телефонують.
Одна з тих, що звернулися до КЦПРБ, у грудні 2021 року записала подібну розмову на диктофон, під час якої інспектор запитувала: «Ну, ви ж не хочете перевірочку?».
Йшлося про оподаткування річного прибутку підприємства, розташованого на Західній Україні, — а в даному випадку податкова донарахувала близько 20 тис. грн.
Олександра Томашевська нагадала, що за часів президентства Януковича така практика була поширена. Тоді навіть на дверях у податковій висіли оголошення з таким змістом: «По вашому району — наприклад, Приморському в Одесі — податкове навантаження таке». Сума донарахування могла складати 3 — 5 % річного обороту компанії, але не менше ніж 1 %.
Метод «не менше 1 %» використовується податковою і зараз, хіба що для якогось великого експортера «може впасти" до 0,5 — 0,6 %, констатувала консультант КЦПРБ. Водночас, підкреслила вона, якщо платник податків відмовляється і подає звіт «таким, яким він є», то податківці «не можуть нічого зробити».
«Вони підносять це таким чином: «Ви ж не хочете проблем з податковою? Ви ж не хочете відповідати на запити або — позапланову перевірку?». Така маніпулятивна технологія», — розповіла вона.
На тих, хто подає достовірну звітність, — подібні підходи не впливають. Але є бізнесмени, у яких не все гаразд із звітністю, і вони згодні доплатити податків, щоб до них не чіплялися.
«Це ілюзія, тому що те, що ви заплатили, — не робить вас як платника податків захищеним. Скільки б ви не заплатили, шанси перевірок, якихось запитів і контролю все одно не зменшуються. Податкова якось повинна виконувати план», — констатувала Олександра Томашевська.
У Асоціації приватних роботодавців (АПР), що об'єднує більше 250 членів, востаннє стикалися з «податковим навантаженням» пару років назад. Дуже часто свій власний «внутрішній індикатор» податкова служба використовувала за часів «папередників», щоб визначити, чи досить підприємство заплатило податків.
Водночас норми про індикатор податкового навантаження в законодавстві немає, розповів в коментарі UBR.ua голова АПР Олександр Чумак.
Наприклад, якщо минулого року підприємство заплатило податків менше, ніж позаминулого, то у ДПС могла виникнути підозра, що компанія приховала частину доходів.
Підозрюють у несплаті податків
Для визначення індикатора податкового навантаження береться наступна формула: сума податку ділиться на річний оборот компанії без ПДВ.
За словами Олександри Томашевської, якихось певних сум, які вимагає податкова, немає — усе залежить від регіону. Наприклад, у вже згаданому Приморському районі Одеси дуже великі очікування по податкових надходженнях.
Податківці можуть вважати, що підприємець перерахував недостатньо податків, припустив Олександр Чумак.
Як протидіяти
Зараз не часи Януковича, коли податкова могла «давити» на підприємців — дзвінки про донарахування розраховані на тих, хто в принципі страшиться будь-яких податкових перевірок, зазначила податковий консультант КЦПРБ.
Проте, підкреслила вона, можна погрожувати податківцям у відповідь — записати розмову і направити скаргу на ім'я голови ДПС. Але все таки в Україні все ще є значне число «переляканих бухгалтерів і директорів».
А той, хто не збирається платити, він і не платитиме ніяких навантажень, переконана податковий консультант.
Олександр Чумак зазначив, що найкращий спосіб протидії податковому шантажу — прозора діяльність згідно із законодавством. Тоді у компанії при розрахунку податків цифри виходять реальні.
За його словами, у одного із членів АПР роки два назад був схожий випадок. Це був малий бізнес, і сума донарахування складала 250 тис. грн. Але бували вимоги від податківців доплатити від 600 тис. до 1,5 млн грн, розповів він.
Експерт змалював наступний алгоритм протидії «шантажу» податківців: