Відповідно до норм ПКУ (підпункт 14.1.6 ПКУ) не є розпорядниками акцизного складу та відповідно платниками акцизного податку з реалізації пального суб’єкти господарювання, які зберігають пальне з метою його використання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки за умови не здійснення операцій з реалізації іншим особам, а також того, що:
► приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів;
або
► приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).
Такі суб’єкти господарювання повинні отримати лише ліцензію на зберігання пального відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а у разі здійснення такими суб’єктами оптової або роздрібної торгівлі пальним без отримання відповідної ліцензії на право її проведення вважатиметься безліцензійною діяльністю, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу.