Автор: Амброзяк Наталя, юрист.
Надання допомоги тим, хто цього потребує, — дуже благородна та корисна місія. На жаль, через ситуацію в країні вона набула колосальних масштабів! Радує те, що ми змогли об’єднатися. Але благородні наміри потрібно ще й правильно оформити. Тож у цьому тематичному номері розберемося з нюансами благодійної допомоги під час воєнного стану. Почнемо з основ. Поговоримо про те, що таке взагалі благодійна допомога. Чим вона відрізняється від звичайної безоплатної передачі? Хто її може надавати? Чи є якісь обмеження. Давайте розбиратися.
Пропонуємо розібратися із благодійною допомогою через порівняння. А точніше через співвідношення між нею та безоплатною передачею. Тут нагадаємо, що саме ПКУ у першу чергу оперує поняттям безоплатна передача.
На практиці і з юридичної точки зору це досить широкий термін, який у себе включає як звичайний договір дарування, так і пожертву у рамках благодійної допомоги та гуманітарну допомогу (як особливий вид благодійності).
Добре.
Як же відрізнити благодійну та гуманітарну допомогу від звичайного подарунку?
Бо це важливо не тільки з точки зору нюансів оформлення, але й з точки зору оподаткування. Наприклад, якщо йдеться саме про благодійну допомогу, то ми можемо отримати «плюшки» у частині ПДФО, у тому числі в умовах воєнного стану (детальніше про це читайте у статті «Допомога фізособам у зв’язку з війною» цього номера). Спільних рис досить багато: це завжди передання у власність чогось іншій особі. При цьому будь-яка винагорода за таку передачу не передбачається.
Собака заритий тут у першу чергу у цілі. Справа у тому, що договір дарування (тобто звичайна безоплатна передача) не передбачає, що подарунок передається з певною метою та що використовуватися він має саме відповідно до цієї мети. Про це каже ст. 717 ЦКУ.
А ось благодійна та гуманітарна допомога (у тому числі у формі пожертви) надається саме з певною метою.