Ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 № 801/9766/13-а За обсяги води, переданої водокористувачем — постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується саме таким водокористувачем — постачальником.
На це звернув увагу апеляційний суд, визнаючи підприємство-позивача виключно особою, що надає комплекс підрядних сільськогосподарських послуг із вирощування, прибирання та передпродажного зберігання сільськогосподарських культур. Той факт, що позивач під час надання іншому підприємству (замовнику) послуг із вирощування сільськогосподарської продукції використовує воду, яку ж і отримує у останнього, не робить його спеціальним водокористувачем. Тим паче, що власником зрощеної сільськогосподарської продукції є відповідний замовник послуг, який є сільськогосподарським товаровиробником і використовує отриману продукцію у власній господарській діяльності.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що поставка води, яка використовувалася для вирощування та поливу сільгоспкультур на землях, користувачем яких є замовник послуг, здійснювалася територіальним управлінням водного господарства на підставі відповідних договорів, укладених саме із замовником послуг.
Отже, підприємство-позивач не є сільськогосподарським товаровиробником, не є користувачем сільськогосподарських земель, не є користувачем або власником меліоративних систем, які використовуються для поливу та вирощування сільськогосподарських культур, не отримує послуг із поставки води для вирощування та поливу сільськогосподарських культур від управління водного господарства, не має спеціального дозволу на водокористування.
Такою особою є виключно підприємство, із яким позивач знаходиться у правовідносинах із надання комплексу послуг. А тому немає правових підстав для визнання позивача платником збору за спеціальне використання води та збільшення йому грошового зобов’язання із цього збору.