Автор: Кучерова Оксана, юристка ТОВ «ФАКТОР–МЕДІА».
Звільнення під час війни — болюче питання. Проте для деяких роботодавців це чи не єдиний спосіб вижити та протриматися на ринку. Подекуди і самі працівники приймають таке рішення: комусь пощастило і він знайшов нову роботу, а дехто з працівників, трудові договори з якими призупинені, втомився чекати його поновлення, тож вирішує, як то кажуть, стати на біржу та отримувати відповідні виплати. Як правильно звільнитися під час війни? Ми вам підкажемо.
Війна застала всіх зненацька. Звісно, КЗпП не пристосований до умов воєнного часу і, відповідно, не містить норм, які б встановлювали спеціальні воєнні правила для регулювання трудових відносин. Для цього прийняли спеціальний Закон № 2136*. Про новації, які він запровадив, ми розповідали у статті «Нові реалії трудових відносин під час воєнного стану» // «Оплата праці», 2022, № 6.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Одразу скажу, що кардинальних змін у питанні звільнення працівників не відбулося.
Наразі, як і в мирний час, звільнення є можливим як з ініціативи працівника (ст. 38 та 39 КЗпП), так і з ініціативи роботодавця (ст. 40 та 41 КЗпП), а також за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
Тож звільнення працівників під час воєнного стану не заборонено. Заборонено лише звільняти працівників саме через введення воєнного стану. Адже такої підстави, як війна, введення воєнного стану чи щось подібного, в законодавстві немає.
Отже, звільняти працівників можна, але лише за підставами, передбаченими в КЗпП.