Відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Відповідно до п. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є, зокрема дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.