Відповідно до Плану – графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, була проведена планова виїзна документальна перевірка ПП “А”, що займається торгівлею засобами захисту рослин.
Перевіркою встановлено, що ПП “А” віднесено до складу витрат з податку на прибуток витрати, пов’язані з взаємовідносинами із фізичними особами-підприємцями, які одночасно є найманими працівниками ПП “А”, щодо отримання посередницьких послуг агентів в загальній сумі 11,0 млн грн.
Згідно умов агентських договорів, агенти (вищезазначені ФОПи) зобов`язуються надавати від імені ПП “А” послуги шляхом здійснення (укладення) угод, наслідком чого є забезпечення потреб споживачів (покупців) в ЗЗР, мінеральних добривах, мікродобривах, насінні с/г культур, іншій продукції.
Проаналізувавши обставини, норми законодавства в співставленні з наданими первинними документами (цивільно-правовими угодами, актами виконаних робіт, штатний розпис) встановлено, що особи виконуючи роботу, що зазначена в звітах про послуги агента, в цей час фактично здійснювали свою трудову функцію, як працівники ПП “А”, а не як ФОПи, оскільки предметом угод, які укладено між підприємством та фізичними особами-підприємцями, які одночасно є штатними працівниками, є надання певних послуг за винагороду, які є тотожними трудовим функціям цих працівників.
Враховуючи вищевикладене було визначено, що ПП “А” порушено пп. 14.1.11; ст. 44, пп. 134.1.1, п. 135.1 , пп. 139.2.2 ПКУ, внаслідок чого державним бюджетом недоотримано 2,2 млн грн податку на прибуток.
Наразі постановою Верховного суду касаційну скаргу ГУ ДПС у Вінницькій області на постанову сьомого апеляційного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом ПП “А” задоволено повністю.