Саме це питання, пише народний депутат Ніна Южаніна, вже незабаром гостро постане для підприємців, які повинні будуть застосовувати класичні РРО або програмні РРО, особливо на тлі включених владою до Меморандуму з МВФ зобов'язань забезпечення з 1 липня 2023 року повноцінного застосування РРО у роздрібній торгівлі (та пов'язаної з ними розрахунково-платіжної інфраструктури, тобто банківських платіжних терміналів) з відновленням відповідальності за порушення таких вимог.
Несприйняття бізнес-середовищем трирічних намагань влади щодо повної фіскалізації розрахункових операцій ґрунтується на суттєвому ускладненні процедур застосування програмних РРО, зокрема:
► формуванні та передачі до ДПС проміжних та денних звітів, інформація за якими і так є на сервері ДПС;
► програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості в умовах майже щотижневої зміни їх вартості;
► зазначення в чеку серії та номеру кожної марки акцизного податку при роздрібній торгівлі алкогольними напоями – бачимо, як це сьогодні не працює навіть у великих роздрібних мережах.
І за кожне порушення - штрафи, штрафи, штрафи.
Діючі реалії додали до всього цього ще й проблематику збереження діяльності бізнесу в умовах відсутності електропостачання, яка після чергових ракетних обстрілів може тривати протягом 2-3 діб, коли ні РРО, ні програмні РРО також не працюють.
Чи будуть виправлені всі недоліки та враховані особливості роботи в таких умовах при відновленні застосування РРО?
P.S. 6 січня виноситься на робочу групу податкового комітету законопроєкт № 8286, яким пропонується запровадити з 2024 року Е-марку для підакцизних товарів, при роздрібному продажі яких кожне РРО/пРРО повинно в режимі реального часу перевірити її справжність на сайті Мінцифри (що для класичних РРО є апріорі неможливим) і забезпечити автоматичне блокування розрахункової операції за встановлених умов.