Автор: Децюра Сергій, податковий експерт.
За 2022 рік всі платники сільгоспЄП (як юрособи, так і ФОП) повинні будуть порахувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), порівняти його розмір із сумою сплачених податків за рік, які враховуються у виконання МПЗ. Якщо розмір МПЗ буде більшим за розмір сплачених податків, різницю слід доплатити в бюджет. Все це повинні зробити платники сільгосЄП при поданні звітності з сільгоспЄП, а саме додаючи до неї окремий додаток. Про те, як заповнити цей додаток, і поговоримо далі.
Про те, що таке МПЗ і на що слід звернути увагу при його розрахунку, сьогодні говорити не будемо. З основами його розрахунку можна ознайомитися у «Мінімальне податкове зобов’язання: основи» // «Податки & бухоблік», 2022, № 94. Сьогодні поговоримо про те, як рахувати МПЗ платникам сільгоспЄП.
І розпочнемо з того, що МПЗ починаючи з 2022 року мають рахувати практично всі платники сіьгоспЄП. Справа в тому, що МПЗ рахують тільки тоді, коли особа володіє, використовує у своїй діяльності сільгоспугіддя, тобто ріллю, сіножаті, пасовища та багаторічні насадженнями і перелоги (пп. 14.1.1142 та 14.1.233 ПКУ).
Щоб мати статус платника сільгоспЄП, у аграрія обов’язково повинні бути сільгоспугіддя та/або землі водного фонду: у власності або у користуванні (див. «Набуваємо/підтверджуємо статус сільгоспЄП — 2023» // «Податки & бухоблік», 2023, № 7).
Отже, з цього випливає, що
не повинні рахувати МПЗ тільки ті платники сільгопЄП, які володіють або використовують у своїй діяльності лише землі водного фонду.
Напевно, до когорти щасливчиків потраплять ті аграрії, які займаються виключно рибництвом. Таких платників сільгоспЄП порівняно з іншими дуже мало.
Всі ж інші аграрії, які бажають бути у 2023 році платником сільгоспЄП, точно мали у 2022 році сільгоспугіддя. Хоча б 0,1 га сільгоспугідь у них мало бути, адже в іншому випадку платником сільгоспЄП у поточному році їм не стати. А тому МПЗ вони повинні рахувати.