Автор: Павленко Олексій, податковий експерт.
У цьому матеріалі ми наведемо і проаналізуємо приклади, у яких фіскали навмисно викривляють ПКУ та нормативи, щоб у платників ПДВ не вистачало регліміту. А коли його не вистачає, то платникам доводиться чекати вхідних ПН. Або — кидати гроші на СЕА-рахунок, щоб підтягнути свій регліміт (через показник ΣПопРах). Врешті-решт бюджет отримує незаконні «бариші». Але економіка страждає, бо гроші, замість того щоб працювати/обертатись, якийсь час «провисають» на СЕА-рахунках платників ПДВ… Тож про такі сумні речі і поговоримо.
Статтею 207 («Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності») ПКУ для туристичних послуг установлені особливі правила ПДВ-обліку і, зокрема, формування ПК.
Згідно з цими правилами платники, що здійснюють турдіяльність, мають право включати до ПК тільки вхідний ПДВ за товарами/послугами, що не входять у турпродукт. А ось вхідний ПДВ за придбаними товарами/послугами, що входять у вартість турпродукту (турпослуг), згідно з п. 207.6 ПКУ до ПК не включається!
Проте податківці не дозволяють виконувати ці норми. Вони наполягають на тому, що туроператори (турагенти) повинні всі суми вхідного ПДВ відносити в ПК (посилаючись на загальні норми із ст. 198 ПКУ). Але при цьому
суму «зайвого» ПК (за турпродуктом/турпослугами) фіскали вимагають прибирати шляхом нарахування компенсуючих ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ
Мовляв, це важливо для нівеляції величезного ліміту, адже в ньому враховується ПДВ із усіх вхідних ПН та РК. Див. щодо цього БЗ 101.13, а також лист ДПСУ від 31.03.2020 № 1332/6/99-00-04-03-03-06/ІПК.