Автор: Войтенко Тетяна, податковий експерт
Важливий момент ліквідаційної процедури — проведення розрахунків із засновниками/учасниками підприємства. Зазвичай порядок розподілу майна між засновниками прописують в установчих документах. Саме ним і керуються при ліквідації. Як така процедура позначиться на обліку підприємства, що ліквідується? Які облікові наслідки ситуації, коли майно, внесене засновниками до статутного капіталу, їм не повернуто або його недостатньо? Про це зараз і поговоримо.
У разі ліквідації товариства його учасники мають право отримати частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість (ч. 12 ст. 111 ЦКУ). Тобто під час ліквідації підприємства засновники/учасники повертають юрособі (емітенту) корпоративні права або акції — цінні папери. А емітент, у свою чергу, здійснює виплати засновникам пропорційно їх внескам до статутного капіталу. При цьому юрособа, повторимо, може розрахуватися з засновниками як грошима, так і майном.
З точки зору бухгалтерського обліку, здійснення виплат засновникам (учасникам) підприємства регулюється НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти» та належать до операцій з інструментами власного капіталу (пп. 4 і 8 НП(С)БО 13).
При ліквідації підприємства інструмент власного капіталу — частка у статутному капіталі — анулюється. А за вимогами п. 28 НП(С)БО 13
прибуток (збиток) від анулювання інструментів власного капіталу емітент відображає збільшенням (зменшенням) додаткового вкладеного капіталу — субрахунок 421 «Емісійний дохід»
Якщо ж додаткового вкладеного капіталу для покриття збитку недостатньо, суму перевищення відносять на зменшення нерозподіленого прибутку (Дт 441 «Прибуток нерозподілений») або на збільшення непокритого збитку (Дт 442 «Непокриті збитки»).