Неоплачувана відпустка до кінця воєнного стану, а не до конкретної дати

Чи можна в заяві та в наказі про надання відпустки без збереження зарплати за угодою сторін зазначити «до припинення або скасування воєнного стану»? Чи це неприпустимо й у згаданих документах повинна бути зазначена конкретна кінцева дата такої відпустки?

З таким запитанням звернувся передплатник «Податки & бухоблік» на гарячу лінію журналу. Вам також цікаво знати на нього відповідь? Тоді приєднуйтесь до розмови.

Для початку давайте з’ясуємо, чи завжди при визначенні строків в наказі встановлюється конкретна дата закінчення події, тобто зазначається «з — по». Ні, не завжди. Є накази, в яких дата закінчення залишається «відкритою», оскільки вона обумовлена настанням певної події. Наприклад, працівник може бути прийнятий на роботу «з 01.11.2023 на час виконання пуско-налагоджувальних робіт на підприємстві». Таке формулювання узгоджується з приписами п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП.

Ще поширена ситуація: працівника приймають на роботу на період відпустки для догляду за дитиною до 3 років основного працівника, припустимо з 01.11.2023. Тоді в наказі про прийняття буде зазначено: «з 01.11.2023 на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (основної працівниці) по день фактичного виходу на роботу (основної працівниці)».

Ще приклад — наказ про оголошення простою. В ньому, серед іншого, зазначають дату (і час) початку та тривалість простою (дату/час його завершення). При цьому якщо дату закінчення простою встановити заздалегідь неможливо, зазначаємо подію, з якою пов’язане його завершення. Наприклад: «з 01.11.2023 до ліквідації наслідків виробничої аварії».