Автор: Войтенко Тетяна, податковий експерт.
Що потрібно зазначити в наказі про облікову політику? Коли мають вноситися зміни до облікової політики і переглядатися облікові оцінки? Як впливає на податковий облік зміна облікової політики? Чи позначилося на обліковій політиці останнє вдосконалення НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»? Відповіді на всі ці запитання — перед вами.
Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для (ст. 1 Закону про бухоблік*, п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»):
— ведення бухгалтерського обліку;
— складання та подання фінансової звітності.
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Кожне конкретне підприємство визначає свою облікову політику самостійно за погодженням із власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів (ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік). Тобто
облікова політика — це суто індивідуальний бухобліковий інструмент
Адже підприємство самостійно обирає запропоновані НП(С)БО на вибір альтернативні варіанти облікової політики залежно від специфіки здійснення своєї господарської діяльності — організаційно-правової форми, галузевих особливостей, обсягів виробництва тощо.
Розроблену підприємством облікову політику (обрані принципи, методи і процедури) узаконюють відповідним організаційно-розпорядчим документом. Зазвичай — це наказ (розпорядження) керівника підприємства.