Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія». Як виправити помилку в графі «Призначення платежу» платіжного доручення
Усі суб’єкти господарювання, незалежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування, чи не щодня здійснюють платіжні операції. Тому для кожного з них заповнення платіжного доручення — звична справа, відточена до автоматизму. Незважаючи на це, від банальних технічних помилок не застрахований ніхто. У цій статті йтиметься про те, як виправити огріхи, допущені в графі «Призначення платежу» платіжного доручення Правила заповнення поля «Призначення платежу» Перш ніж розглядати порядок виправлення помилок, з’ясуємо як правильно заповнювати графу «Призначення платежу» платіжки. Форма платіжного доручення та Інструкція з його заповнення затверджені постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №
22.
Заповнення поля «Призначення платежу» під час проведення розрахунків із контрагентами. Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (п. 3.8 Інструкції № 22). Приклад:
«Оплата за дошку обрізну згідно з рах. № 447 від 15.05.2014. Без ПДВ». Для сплати податків і зборів є спеціальні правила заповнення цього поля.
Заповнення поля «Призначення платежу» під час проведення розрахунків із бюджетом. Це питання врегульоване Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міндоходів від 22.10.2013 р. №
609 (далі — Порядок № 609).
Під час сплати податків і зборів для заповнення поля «Призначення платежу» існують жорсткі правила: для цього передбачено сім полів, їх заповнюють в особливому порядку залежно від того, за яким саме податком або збором погашається заборгованість.
Наприклад, у разі сплати ПДФО з підприємницької діяльності приватним підприємцем на загальній системі оподаткування графа «Призначення платежу» платіжки виглядатиме так:
«*;101;3957741481;Податок з доходів ФО-СПД за І квартал 2013 року;;;». Інші приклади заповнення цієї графи можна знайти в п. 3 Порядку № 609.
Важливо!
Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками. (п. 2 Порядку № 609) Загальний порядок виправлення помилок Тепер розберемо порядок виправлення помилок, допущених у графі «Призначення платежу» платіжного доручення та санкції, які за це загрожують. За загальним правилом п. 2.29 Інструкції № 22, платник має право в будь-який час
до списання платежу з рахунка відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. У такому випадку платник виписує нову (правильну) платіжку, на цьому і все.
Складніше, коли кошти з рахунка вже «пішли», тобто фактично відбулося їх списання. За таких обставин
банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом. Платники й отримувачі коштів самостійно здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків і розглядають претензії, що виникли, без участі банка-платника (п. 1.19 Інструкції № 22). Залежно від того, під час здійснення якого саме платежу допущена помилка (оплата за договором із контрагентами, або ж сплата податків, зборів до бюджету), порядок виправлення у графі «Призначення платежу» різнитиметься. Розберемо це детальніше.
Виправлення помилок у платіжному дорученні під час розрахунків із контрагентами за товари, роботи, послуги. Найпоширеніша помилка в цьому випадку — неправильно вказаний номер договору, рахунка, за яким здійснюється оплата. Іноді плутають найменування товару.
За таких обставин у фірм, які тісно співпрацюють між собою та мають велику кількість договорів на поставку широкого асортименту товарів, можуть виникнути непорозуміння відразу ж після здійснення такої проплати (адже бухгалтерам потрібно чітко знати, за яким договором або рахунком контрагент здійснив оплату).
У разі якщо йдеться про певні «одноразові» розрахунки — іноді деякі підприємства — отримувачі коштів не зважають на помилки в призначенні платежу, головне — кошти надійшли вчасно на потрібний рахунок. Це не зовсім правильна позиція, адже, як відомо, підставою для
бухгалтерського обліку господарських операцій є
первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (п. 1 ст. 9
Закону про бухоблік). У податковому обліку операція також повинна бути
документально підтверджена. Інакше може постати запитання правомірності визнання податкових витрат (п.п. 44.1, 138.2 ПКУ).
Беручи до уваги зазначене вище, радимо все ж виправляти помилки у графі «Призначення платежу». Оскільки навіть якщо до цього не придирається контрагент, у майбутньому з цього приводу можуть виникнути запитання в податківців, зокрема щодо визнання податкових витрат.
Для виправлення помилки платники зазвичай надсилають контрагенту (отримувачу коштів) листа, складеного у довільній формі, у якому описують зміст помилки. До листа додають копію платіжного доручення з відміткою банку. Отриманий лист візується керівником підприємства та підкріплюється до виписки банку. За таких обставин у перевіряючих не повинно бути запитань стосовно документального підтвердження госпоперації.
Виправлення помилок у платіжному дорученні під час сплати податків і зборів. Щодо розрахунків за податками та платежами, варто виділити дві категорії порушень у заповненні графи «Призначення платежу» платіжного доручення.
1. Помилка у форматі заповнення полів. Ідеться про порушення вимог Порядку № 609, на кшталт: забули вказати знак «;», неправильно зазначили код виду сплати (наприклад, замість «101» — «01»), поставили пробіл між знаками тощо.
Згідно з п. 8 Порядку № 609, у разі заповнення поля «Призначення платежу» із порушенням установлених вимог,
документ на переказ береться до виконання. Водночас вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати «101»). Тобто, незважаючи на допущену помилку у форматі заповнення полів, платіж буде проведено.
За таке порушення законодавством не передбачено відповідальності, це підтвердили й міндоходівці в підкатегорії 138.01 «ЗІР».
2. Помилка в тексті поля «Призначення платежу». Найчастіше це помилка в коді ЄДРПОУ, ідентифікаційному номері платника податку, періоді сплати податкового зобов’язання. Дехто в цій графі зазначає й код бюджетної класифікації, хоча цього робити не потрібно. Даний код обов’язково потрібно зазначати в графі «Отримувач» платіжного доручення.
Помилка в коді ЄДРПОУ або ідентифікаційному номері платника податку фактично підміняє платника податків, податкове зобов’язання якого погашається даною платіжкою. Через таку помилку на особовому рахунку платників податку виникає недоплата (кошти зараховують на рахунок іншого платника податку, ЄДРПОУ або ІПН якого вказано в платіжці). У результаті цього податківці нерідко застосовують штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку та пеню.
Як потрібно діяти для виправлення помилки? Універсального рецепту в даному випадку немає. Ми радимо,
по-перше, якнайшвидше погасити недоплату, щоб призупинити нарахування пені. Фактично йдеться про сплату податків, зборів вдруге із правильним призначенням платежу.
По-друге, як і у випадку з контрагентами, написати листа-заяву до вашої Податкової у довільній формі, у якому описати зміст помилки та попросити про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань. Механізм повернення помилково сплачених коштів передбачений у ст. 43 ПКУ. До листа слід обов’язково додати копію неправильного платіжного доручення.
Іноді на практиці платники податків просять не про повернення, а про зарахування грошей за правильним призначенням. Утім неважливо, як платник податків розпоряджатиметься неправильно сплаченими коштами у випадку порушення строку погашення податкового зобов’язання Податкова, імовірніше, застосовуватиме штрафи.
Тож бажаємо вам не помилятися! Це зекономить гроші та збереже нерви.
Євген ПАНЧИШИН,
бухгалтер-експерт газети «Інтерактивна бухгалтерія»