Замінники податкової накладної: як показати податковий кредит

Якщо з відображенням податкового кредиту (ПК) на підставі податкової накладної (ПН) все більш-менш зрозуміло, то з документами — замінниками ПН досить часто виникають запитання. За яких саме умов вони надають право на ПК, якою має бути форма такого документа, чи є обмеження за сумою, на яку дату виникає ПК за такими документами? Іноді взагалі бухгалтери не хочуть зв’язуватися з відображенням ПК за документами-замінниками (маючи сумніви щодо права на ПК на підставі такого документа або не бажаючи мати дисбаланс у реєстраційному ліміті). Тож запитують, чи можна взагалі не відображати ПК, а просто списати суму ПДВ на витрати або у первісну вартість придбаного активу.

Отже, розбираємось.

Документи — замінники ПН

Документи — замінники ПН (документи, на підставі яких можна показати ПК без отриманої зареєстрованої ПН) названі в п. 201.11 ПКУ.

Це касові чеки; транспортні квитки; готельні рахунки; рахунки, що виставляються платникові податків за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку; бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, та ПН, складена на підставі п. 208.2 ПКУ на отримані послуги нерезидента.

Одразу відкидаємо згадані у п. 201.11 ПКУ ПН на отримані послуги від нерезидента, адже все-таки це буде ПК за зареєстрованою ПН. І також відкидаємо бухдовідку — бо той випадок, в якому вона дає право на ПК (на підставі п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), специфічний і вже не зовсім актуальний. Отже, що залишається у підсумку?

Касові чеки. Мова йде про фіскальні чеки РРО/ПРРО, які містять (п. 201.11 ПКУ):

1) суму отриманих товарів / послуг;

2) загальну суму нарахованого ПДВ;

3) фіскальний номер постачальника;

4) податковий номер постачальника.

Також сказано, що касовий чек РРО/ПРРО повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму ПДВ, що сплачується у складі загальної суми.

Нефіскальні чеки не дають право на ПК.