Внесення відомостей до реєстру речових прав: кроки та значення

Якщо ваше житло було збудоване до 2013 року, варто внести відомості про нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Цей важливий крок дозволить отримати ряд переваг, а саме:

1. Юридичну захищеність – офіційна реєстрація підтверджує ваші права на нерухомість, що захищає вас від можливих спроб оскарження права власності іншими особами.
2. Правову визначеність – реєстрація забезпечує ясність у правовому статусі власності, що важливо при укладанні угод, таких як купівля-продаж, дарування або спадкування.
3. Можливість здійснення угод – без реєстрації права власності ви не зможете законно продавати, здавати в оренду або передавати нерухомість у спадок.
4. Доступ до кредитування – багато банків вимагають документальне підтвердження права власності для надання кредитів під заставу нерухомості.
5. Участь у державних програмах – реєстрація може бути необхідною для участі в різних державних програмах, пов’язаних з нерухомістю.
6. Офіційні дані – реєстрація забезпечує внесення інформації про ваше право власності до Державного реєстру, що є важливим для статистики та правозахисної діяльності.

До кого звернутися, щоб зареєструвати речове право на нерухоме майно?

Місце реєстрації речового права на нерухоме майно в Україні є досить диференційованим, тому громадяни мають право самостійно його обрати з існуючого переліку:

• Державний реєстратор – це може бути уповноважена особа органу місцевого самоврядування.
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).
• Державні нотаріальні контори або приватні нотаріуси.

Перед відвідуванням або поданням заявки рекомендується уточнити графік роботи, перелік необхідних документів та можливість електронної подачі заяви. На сайті Східної юстиції є всі актуальні контактні дані – https://www.sumyjust.gov.ua/.

Які документи потрібні для реєстрації права на нерухомість в Україні?

Щоб зареєструвати право власності на нерухомість в Україні необхідно при собі мати:

1. Заяву на реєстрацію, вона має бути оформлена за встановленою формою в Державному реєстрі речових прав.
2. Документ, що підтверджує право власності – це може бути договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про спадщину або інший документ, що підтверджує ваше право на нерухомість.
3. Технічний паспорт – документ, що містить характеристики нерухомого майна.
4. Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
5. Документи про оплату адміністративного збору (квитанція).
6. Додаткові документи: якщо нерухомість оформлена на кількох власників, можуть знадобитися їхні підписи та згоди, довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо.

Перед подачею документів рекомендується перевірити актуальні вимоги,  адже список може змінюватися залежно від конкретних обставин та типу нерухомості. Неправильне оформлення документів при реєстрації права власності на нерухомість може призвести до таких негативних наслідків:

1. Відмова у державній реєстрації, причиною цього може бути:
   • відсутність необхідних документів;
   • помилки у документах;
   • майно вже зареєстроване на іншу особу;
   • майно під забороною відчуження;
   • відсутність майна в державних реєстрах – це якщо право власності було оформлене до 2013 року, а дані не внесені в електронний реєстр;
   • неправомірність поданих документів – наприклад, договір складено з порушеннями або визнано недійсним;
   • подання документів неналежною особою.
2. Судові спори – неправильне оформлення може викликати спори з іншими сторонами.
3. Фінансові втрати на виправлення помилок, судові збори та інше.
4. Невизначеність правового статусу – неправильне оформлення може призвести до юридичної невизначеності, що ускладнить подальші операції з нерухомістю (наприклад, продаж або оренда).

Як діяти у разі відмови в реєстрації речових прав на нерухоме майно?

Державний реєстратор за наявності підстав для відмови в реєстрації зобов’язаний видати письмове рішення із зазначенням причин відмови. Громадяни ж можуть відповідно виправити зазначені недоліки, за необхідності зібрати додаткові довідки або отримати судове рішення та повторно звернутися для реєстрації права.

Крім цього, особи мають право оскаржити таку відмову, звернувшись до:

1. Міністерства юстиції України або його територіальних органів – Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Заявити про порушені права можна протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не більше 3 років з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. Скарга подається у письмовій формі та має містити відомості:

• про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження);
• номер телефону та/або адресу електронної пошти;
• суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності;
• обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника;
• прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги.

Скарга має бути підписана скаржником або його представником та може бути подана в електронній формі за умови підписання її кваліфікованим електронним підписом. Час розгляду термін не більше одного місяця від дня надходження, в деяких випадках до 45 днів.

1. Судове оскарження відмови відбувається, якщо адміністративне оскарження не дало результату. Для звернення до суду необхідні такі документи:

• позовна заява;
• копія рішення про відмову;
• докази, що підтверджують неправомірність відмови.

Суд може скасувати відмову та зобов’язати реєстратора здійснити реєстрацію.

Які строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав?

Реєстрація прав проводиться в день внесення відповідної заяви до Державного реєстру прав, за винятком випадків, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Загальний строк проведення процедури не перевищує п’яти робочих днів з моменту реєстрації заяви в реєстрі.

Надання інформації з Державного реєстру прав в електронному форматі здійснюється у режимі реального часу.

Якщо у Державному реєстрі прав вже зареєстровані інші заяви щодо цього ж об’єкта нерухомості, строк реєстрації визначається від дня ухвалення державним реєстратором рішення про реєстрацію прав або про відмову у такій реєстрації щодо заяви, поданої раніше.

Яка вартість проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав?

За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо громадяни бажають скоротити 5-денний строк очікування, то це буде коштувати:

• 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб – за строк у два робочі дні;
• 2 прожиткових мінімуму для працездатних осіб – за строк в один робочий день;
• 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – за строк у 2 години.

Варто зазначити, що більш детально ознайомитися з тарифами на послуги з проведення реєстраційних дій, можна в статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Далі-Закон).

Від сплати адміністративного збору за вищезгадані реєстраційні дії звільняються:

1) фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначені Законом.

2) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

4) особи з інвалідністю I та II груп;

5) громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України тощо.