Посередництво в працевлаштуванні: правила та відповідальність

З метою інформування про зобов’язання та відповідальність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, які пов’язані з отриманням послуг з посередництва у працевлаштуванні Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці проводить інформаційно – роз’яснювальну роботу з даного питання.

Закон України «Про зайнятість населення» разом з іншими законодавчими актами є основою для регулювання діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та інших суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, є: зареєстрована в установленому законом порядку юридична особа, яка провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, а також фізична особа-підприємець, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

Закон України «Про зайнятість населення» у статті 36 визначає основні принципи організації діяльності суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.

Діяльність з посередництва у працевлаштуванні передбачає: допомогу в пошуку роботи та працевлаштуванні, а також підбір необхідних працівників для роботодавців (включаючи іноземні компанії) на основі укладених договорів (контрактів).

Реєстр суб’єктів господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, ведеться центральним органом виконавчої влади, що відповідає за політику зайнятості. Порядок ведення цього реєстру визначено постановою Кабінету Міністрів України № 400 від 5 червня 2013 року.

Суб’єкти господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, а також ті, що наймають персонал для роботи в інших організаціях в Україні, зобов’язані:

• інформувати громадян про вакансії, вимоги до кандидатів та умови праці;
• співпрацювати з Державною службою зайнятості, профспілками та організаціями роботодавців;
• захищати персональні дані шукачів роботи та комерційну таємницю роботодавців;
• подавати звіти про працевлаштованих осіб до Державної служби зайнятості.

Забороняється посередникам з працевлаштування:

• направляти громадян на роботи, що несуть в собі неприйнятні небезпеки та ризики, а також на роботи, де є можливість зловживань та дискримінації;
• створювати перепони для працевлаштування працівника безпосередньо у роботодавця, обмежувати його професійну мобільність, а також застосовувати санкції до працівника, який виявив бажання працювати у іншого роботодавця;
• надавати працівників для заміни працівників, що приймають участь у страйку та інших колективних діях.

Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, згідно ч. 4 ст. 36 Закону України “Про зайнятість населення” повинні надавати відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб у порядку, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України № 851 від 03.06.2019 року, незважаючи на те, що вони фактично не здійснювали цей вид діяльності. Неподання звітності у зв’язку з нездійсненням діяльності зазначеним порядком не передбачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» за неподання або порушення порядку подання відомостей про працевлаштованих осіб, накладається штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення уповноваженою особою Держпраці.