Підготовлено експертами Компанії «Дінай», www.dinai.com Автор: Анна Скуміна Кожному роботодавцю відомо, що законодавство забороняє звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці. Однак роботодавці нерідко порушують це правило.
Розглянувши справу за позовом незаконно звільненої особи про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, Верховний Суд України зазначив, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства.
Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов'язків. При цьому суд повинен установити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.
ВСУ звернув увагу на те, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку (в даному випадку - в період тимчасової непрацездатності) свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
----------------------
Постанова Верховного Суду України N 6-33цс14 від 21.05.2014 р. Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії "Дінай"