Платники податку на нерухоме майно мають право самостійно виправляти помилки у звітності. Але чи передбачено в таких випадках застосування штрафів і пені, якщо зобов’язання, зазначене в податковій декларації, було зменшено шляхом подання уточнення? Податківці пропонують розібратися з правовими підставами та алгоритмом дій.
Виправлення помилок у звітності: право платника
Відповідно до пункту 50.1 ПКУ, у разі виявлення помилок у раніше поданій декларації платник має право подати уточнюючий розрахунок. Такий розрахунок може містити як збільшення, так і зменшення податкового зобов’язання. Якщо внаслідок виправлення раніше нарахована сума податку зменшується, штрафи та пеня не нараховуються — адже не відбулося прострочення сплати узгодженого зобов’язання.
Пунктом 266.7.5 ПКУ визначено, що податкову декларацію з податку на нерухоме майно юридичні особи подають щорічно до 20 лютого з розбивкою суми поквартально. При виявленні помилки, яка призвела до завищення зобов’язання, платник має право подати уточнення, яке, згідно з абзацом третім пункту 120.2 статті 120 ПКУ, не тягне за собою фінансових санкцій за умови дотримання вимог статті 50 ПКУ.
Коли пеня і штраф не нараховуються
Пункт 124.1 ПКУ встановлює відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання. Але в ситуації, коли платник подав уточнюючу декларацію до узгодження зобов’язання (тобто до спливу строків його сплати), таке зобов’язання не вважається простроченим. Тому і штраф у 5% або 10% не застосовується.
Крім того, відповідно до підпункту 129.1.3 ПКУ, пеня починає нараховуватись лише після спливу 90 днів із моменту граничного строку сплати узгодженого зобов’язання. Якщо уточнення подано до цього моменту — пеня не нараховується.
Також важливо враховувати тимчасову норму підпункту 69.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, яка діє на період воєнного стану. Вона прямо звільняє платників від штрафних санкцій і пені в разі самостійного виправлення помилок згідно зі статтею 50 ПКУ.
Таким чином, у випадку подання уточнюючої декларації, яка зменшує суму зобов’язань з податку на нерухоме майно, штрафи та пеня не застосовуються, адже не йдеться про несплату узгодженого податкового боргу. Це — реалізація законного права платника на коригування податкової звітності без фінансових санкцій (пункти 50.1, 124.1, 129.1.3 ПКУ).