Уряд знову повертається до законопроєкту про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, 17 грудня 2025 року Кабінет Міністрів планує схвалити законопроєкт і внести його до Верховної Ради.
Документ передбачає не лише інтеграцію України до SEPA, що має забезпечити швидкі та дешеві перекази в євро без посередників, а й масштабні зміни у сфері фінансового моніторингу. Зокрема, законопроєкт містить положення про створення реєстру всіх банківських рахунків і банківських сейфів, а також гармонізацію українського законодавства з четвертою та п’ятою директивами ЄС з протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.
Нагадаємо, аналогічний законопроєкт уже перебував на розгляді Уряду, однак був знятий у зв’язку з відкликанням і перезавантаженням Кабміну. Водночас за словами народної депутатки Ніни Южаніної, Програма дій Уряду прямо передбачає подання законодавчих змін для відповідності праву ЄС та критеріям Європейської платіжної ради — фактично це повернення до ідеї законопроєкту №13233.
У разі ухвалення нових правил банки отримають розширені повноваження у сфері фінмоніторингу. Одночасно буде посилено фінмоніторингу.
Вступ до SEPA, зокрема, означає:
Інтеграцію з європейськими правилами фінансового моніторингу.
Україна має гармонізувати законодавство з вимогами четвертої та п’ятої директив ЄС щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Це передусім стосується банків, але позначиться і на клієнтах.
При відкритті рахунків банки вимагатимуть більше документів, ніж зараз.
Крім паспорта та ідентифікаційного коду, потрібно буде підтвердити місце фактичного проживання (договір оренди або рахунки за комунальні послуги). Також обов’язковим стане документальне підтвердження джерела доходу: податкова декларація, трудовий контракт, витяг з рахунку.
Для юридичних осіб банки вимагатимуть повного розкриття структури власності та кінцевих бенефіціарів.
Перекази коштів, особливо великі або регулярні, потребуватимуть супровідних документів: договорів, інвойсів, актів виконаних робіт. У разі незрозумілих або нетипових операцій банк матиме право призупинити транзакцію до отримання пояснень. Це стосується і приватних переказів: часті перекази з картки на картку, особливо з-за кордону, можуть викликати додаткові питання з боку фінмоніторингу.
За нових правил фінансового моніторингу більшої ваги набуває питання податкового резидентства. Банки повинні будуть визначати, у якій саме країні клієнт є податковим резидентом. Для цього запитуватимуть підтвердження фактичного місця проживання, податкові довідки, документи про отримання доходів, а також інформацію про реєстрацію в іноземних податкових органах.
Законопроєкт є об’ємним — він містить понад 160 сторінок порівняльної таблиці змін — і вже зараз викликає активні дискусії через баланс між фінансовою прозорістю та посиленням контролю за громадянами і бізнесом.