Відшкодування перевізником втраченого товару: чи буде ПДВ?

07.01.26 08:00

Олександр Голенко, Експерт з бухгалтерського та податкового обліку

Ситуація

Продавець товару – платник ПДВ передав його перевізнику для доставки покупцю.

Замість доставити «по-майбутньому» перевізник товар покупцю не передав, а втратив (пошкодив, загубив, знищив) і сплатив постачальнику відшкодування у сумі оголошеної вартості товару. Варіант: втрачено частину товару і відшкодування сплачено пропорційно втраченій частині вартості товару.

Запитання

Які облікові та податкові наслідки – зокрема щодо ПДВ – у цієї ситуації?

Висновки спираються на консультацію ДПС у категорії 101.07 ЗІР

Акцент: на відміну від подібних попередніх консультацій, ця спирається не на норми припиненого ГКУ, а на чинні норми саме ЦКУ.

Правова природа відшкодування шкоди

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦКУ «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди»: «Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування».

При цьому ч. 2 ст. 22 ЦКУ визначає (реальними) збитками зокрема: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦКУ).

Висновки:

  • на момент втрати товару перевізником усі ризики та вигоди, пов'язані з товаром, до покупця ще не перейшли, оскільки він не отримав контроль над цим товаром – тобто цей товар належав постачальнику;

  • через втрату товару перевізник не виконав (порушив) своє зобов’язання за договором чим заподіяв замовнику (постачальнику) майнову шкоду, яку мав відшкодувати;

  • відповідний платіж винуватця цілком відповідає правовій природі саме відшкодування, тому застосовувати до нього термін «компенсація» є недоречним;

  • щоб отримати від перевізника відшкодування шкоди обов’язково подати йому претензію з визначеною сумою та погодити двосторонній акт;

  • власне договір купівлі-продажу між постачальником та покупцем ці відносини безпосередньо не зачіпають.

ПКУ про відшкодування шкоди

Відповідно до п. 188.1 ПКУ до складу договірної вартості (звісно, мова тут йде про договір між замовником (постачальником) та перевізником і про відповідну послугу) – тобто до бази оподаткування ПДВ – не включаються суми зокрема відшкодування шкоди.

Висновок: сума відшкодування шкоди сплачується перевізником замовнику (постачальнику) «без ПДВ».

Облікові та податкові наслідки у постачальника

  1. Отримавши визнану перевізником претензію, визначену в ній суму відшкодування («без ПДВ») постачальник визнає доходом за Кт 715 у кореспонденції з Дт 374.
  2. Навпаки – оскільки реалізація втраченого товару фактично не відбулася, постачальник за Кт 702 відповідний дохід не визнає (у разі втрати частини товару – пропорційно втраченій частині вартості відповідно до складеної на підставі двостороннього акту з перевізником бухгалтерської довідки).
  3. Балансову вартість втраченого товару постачальник списує на витрати за Дт 947 (у разі втрати частини товару – теж пропорційно втраченій частині вартості відповідно до складеної на підставі двостороннього акту з перевізником бухгалтерської довідки).
  4. У випадку попередньої оплати доставки постачальником (замовником) наслідки аналогічні будь якому не виконаному виконавцем договору.
  5. Якщо внаслідок інциденту покупець вирішив відмовитись від договору купівлі-продажу, здійснюється реституція (повернення отриманого авансу тощо). Складену на покупця на момент передачі товару перевізнику та зареєстровану ПН постачальник анулює шляхом складання та надання покупцю для реєстрації зменшуючого «обнуляючого» РК. У разі втрати частини товару – зменшуючий РК складають пропорційно втраченій частині вартості відповідно до складеної на підставі двостороннього акту з перевізником бухгалтерської довідки.
  6. Якщо покупець від договору купівлі-продажу не відмовився і постачальник здійснюватиме повторну відправку такого ж товару, то і в цьому випадку складену на покупця на момент передачі товару перевізнику та зареєстровану ПН (первісну) також слід анулювати як помилкову шляхом складання та надання покупцю для реєстрації зменшуючого «обнуляючого» РК. А на повторну відправку скласти та зареєструвати свою ПН з новими реквізитами.
  7. Щодо втраченого товару (або його частини), за яким постачальник збільшував податковий кредит при придбанні чи виготовленні, він складає та реєструє за підсумками звітного місяця компенсуючу ПН відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Практичні поради

У ситуації з відшкодуванням шкоди уникайте в документах формулювання «компенсація» - адже податківці (в певних консультаціях) чіпляються за це визначення як за підставу для оподаткування ПДВ відповідних сум.

Докладно про відшкодування шкоди в контексті ПДВ читайте тут: «Відшкодування шкоди, компенсація витрат і ПДВ»

а також тут: «Відшкодування шкоди за знищений товар: чи складати ПН?»

Щодо компенсуючої ПН – тут: «Компенсуюча податкова накладна».