Такими є висновки третього етапу опитування Європейської Бізнес Асоціації щодо актуальних потреб у пом’якшенні валютних обмежень.Найбільш актуальними потребами бізнес визначив: виплату дивідендів (в тому числі накопичених до 2023 року), погашення зовнішніх кредитів та збільшення лімітів по корпоративних картках.
Більшість опитаних компаній (83%) наразі не користується механізмом «стимулюючої лібералізації» та не планує цього робити, тоді як 10% лише планують, і тільки 7% вже його застосовують. Щодо обсягів коштів, залучених або запланованих до кінця 2025 року, 86% респондентів не здійснювали таких операцій, проте серед тих, хто користується механізмом, по 7% компаній оперують від 500 тис. до 1 млн євро або понад 2 млн євро. У планах на 2026 рік зберігається подібна тенденція: 83% бізнесу не планують використання механізму, 7% розглядають обсяг до 100 тис. євро, ще 7% орієнтуються на понад 2 млн євро, і 3% планують операції в межах 500 тис. – 1 млн євро.
47% компаній вважають актуальною потребу у виплаті дивідендів за період до 2023 року (з них 33% – надзвичайно актуальною). У 2024 році 69% компаній вважали актуальною потребу у можливості виплати дивідендів за період до 2024 року. Задовільні графіки виплат: більше 2 млн євро/квартал (20%), 100 тис. – 2 млн євро/квартал (30%). Виплати дивідендів нерезидентам за період з 2023 року в обсязі від 2 млн до 9 млн євро/квартал актуальні для 30%.
Порівняно з 2024 роком (51%), у 2025 році частка компаній, для яких актуальна виплата позик нерезидентам, зросла до 60% (для 43% – надзвичайно актуальна). Найбільш затребуваним є діапазон 100 тис. – 2 млн євро/квартал (53%), проте 10% респондентів потребує можливості виплачувати понад 2 млн євро щокварталу.
* Наразі виплата таких позик дозволена в межах «стимулюючих» лімітів (зокрема, «позикового ліміту, який був запроваджений в рамках валютних послаблень НБУ від 14 січня 2026 року).
70% компаній потребують збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України (60% – актуально, але не критично; 10% -надзвичайно актуально). У 2024 році потребу в підвищенні лімітів за гривневими корпоративними картками декларували 79% компаній. Оптимальні ліміти: 150–500 тис. грн/місяць (50%), 500 тис. – 1 млн грн/місяць (17%). З огляду на зростання кількості відряджень та відповідних витрат, бізнес пропонує збільшити ліміти на валютні P2P-перекази, а також скасувати обмеження на купівлю готівки (еквівалент 80 доларів на добу), оскільки воно вже не покриває фактичних потреб співробітників за кордоном.
Питання оплати імпортних товарів і послуг, поставлених до 23.02.2021, у 2025 році стало більш гострим: частка компаній, для яких воно є актуальним, зросла з 25% у 2024 році до 40% у 2025 році (із них для 17% – надзвичайно актуально, для 23% – актуально, але не критично). Затребувані ліміти: 100–500 тис. євро (23%), 500 тис. -2 млн євро (13%). Це питання охоплює як товари, так і послуги (до 23.02.2021), а для проведення розрахунків — зокрема й за імпортною заборгованістю 2022 року — бізнес готовий використовувати власні валютні накопичення.
* Наразі здійснення таких оплат дозволена в межах «стимулюючих» лімітів (зокрема, «позикового ліміту, який був запроваджений в рамках валютних послаблень НБУ від 14 січня 2026 року).
Питання повернення заставної вартості контейнерів залишається нішевим: для 93% респондентів воно неактуальне, а ті 7%, що мають таку потребу (хоч і не критичну), вказують на достатність ліміту в межах 100–500 тис. євро.
Натомість можливість сплати штрафних санкцій за експортними операціями є актуальною для 43% компаній (зокрема, для 10% – надзвичайно), до того ж більшості респондентів для закриття таких ризиків вистачило б ліміту на рівні 2–5% від суми контракту.
Потреба у завершенні валютного нагляду шляхом взаємозаліку залишається високою – 63% (для 20% – надзвичайно актуальною, для 43% – актуальною, але не критично). У 2024 році ця потреба була актуальною для 73%. Достатні ліміти: до 100 тис. євро/місяць (23%), 100 тис. – 1 млн євро/місяць (20%), більше 1 млн євро/місяць (13%). Компанії вказують на ризик штрафних санкцій через брак гарантій з боку податкової, пропонуючи механізми спрощення для зниження адміністративного тиску.
З огляду на ускладнені ланцюги постачань та блокування кордонів, майже половина респондентів (47%) вважає необхідним збільшити граничний строк розрахунків до 360 днів, тоді як варіанти у 180 та 270 днів підтримують 23% і 17% компаній відповідно. У цьому контексті бізнес пропонує не лише подовжити строки повернення виручки (зокрема для зернових), а й звільнити експортерів від сплати пені за порушення, спричинені логістичними перепонами у 2023 році.
Можливість купувати іноземну валюту незалежно від наявних коштів залишається стабільно важливою для бізнесу: цю потребу декларують 80% респондентів (із них 37% — як надзвичайно актуальну), що підтверджує стійкий тренд 2024 року (79%). У розрізі бажаних лімітів половина компаній (50%) орієнтується на діапазон від 100 тис. до 2 млн грн на місяць, 27% потребують від 2 до 5 млн грн, а для 7% необхідні обсяги перевищують 45 млн грн.
Додатково, компанії наголошують на таких необхідних заходах в контексті валютної лібералізації:
Довідково:
Опитування проводилося з листопада 2025 року по січень 2026 року серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації. Участь в опитуванні взяли 30 компаній.