Мацокін Андрій, експерт з питань трудового законодавства.
Сьомий апеляційний адміністративний суд став на бік громадянина, якого ТЦК вніс до державних реєстрів як порушника правил військового.
Справа № 560/5715/25 виникла після того, як у квітні 2025 року позивача зупинили працівники поліції й повідомили, що він перебуває «в розшуку» за поданням ТЦК через неявку для уточнення облікових даних.
При цьому:
жодного протоколу чи постанови про притягнення до адмінвідповідальності щодо нього не складали;
сам громадянин наполягав, що вчасно оновив військово-облікові дані, зокрема через електронні сервіси;
повістка, на підставі якої ТЦК зафіксував «неприбуття», була оформлена «для уточнення даних» і не містила чітко визначеної законом підстави явки;
у відповідях на адвокатські запити ТЦК підтвердив, що протоколи чи постанови стосовно позивача не складалися.
Попри це, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (зокрема до систем «Оберіг» і «Резерв+») внесли інформацію про можливе правопорушення, а до поліції було направлено електронне звернення про затримання та доставлення особи.
Суд першої інстанції в задоволенні позову громадянину відмовив, однак той оскаржив це рішення.
Переглядаючи справу, колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду проаналізувала норми Конституції, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Кодексу України про адміністративні правопорушення та підзаконні акти. Суд зробив кілька принципових висновків.
1. Мета повістки має відповідати Закону. Апеляційний суд звернув увагу, що формулювання виклику «для уточнення даних» саме по собі при наявності цифрових можливостей не створює безумовного обов’язку особи з’являтися до ТЦК та СП. Якщо людина вже виконала обов’язок з уточнення даних (зокрема через електронні сервіси), повторний виклик з тією ж метою суд розцінив як неправомірний.
2. Факт порушення правил військового обліку – не підстава для затримання. Суд окремо наголосив:
стаття 210 КУпАП (порушення правил військового обліку) передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу;
однак вона не дає підстав для примусового затримання та доставлення особи органами поліції.
Тобто самого факту потенційного порушення правил обліку недостатньо, щоб ініціювати «розшук» і доставлення громадянина.
3. Звернення до поліції можливе лише за ст. 210-1 КУпАП і за чітко визначених умов. За висновком суду, ТЦК може звертатися до поліції з вимогою про затримання та доставлення громадянина лише тоді, коли одночасно виконуються:
обов’язки, передбачені статтею 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особою не виконані;
є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).
У цій справі апеляційний суд не встановив наявності жодної з цих умов, а отже, підстав для такого звернення до поліції не було.
4. Підзаконні акти не можуть «дописувати» закон. Колегія суддів окремо підкреслила: норми, передбачені урядовими постановами (зокрема щодо електронних звернень до поліції), не можуть розширювати повноваження, визначені законом.
Якщо закон не передбачає права ініціювати адміністративне затримання у конкретній ситуації, жодна підзаконна процедура не може це «легалізувати».
5. Поліція не відповідальна за незаконний запис у Реєстрі. Суд зазначив, що:
Національна поліція в цій ситуації діяла в межах автоматизованої електронної взаємодії;
індивідуальних рішень щодо позивача поліцейські не ухвалювали.
Тому відповідальність за незаконне внесення відомостей до Реєстру апеляційний суд поклав саме на ТЦК та СП як орган, відповідальний за ведення військово-облікових даних.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалив:
скасувати рішення суду першої інстанції;
визнати протиправними дії ТЦК щодо внесення до Реєстру відомостей про позивача як про особу, що нібито порушила правила військового обліку;
зобов’язати ТЦК та СП:
вилучити відповідні записи з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, у тому числі з інформаційних систем «Оберіг» і «Резерв+»;
відкликати електронне звернення до Національної поліції про затримання та доставлення позивача;
направити до поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання цієї особи;
стягнути з ТЦК на користь позивача судовий збір у розмірі 3028 грн.
Це рішення апеляційної інстанції ще раз акцентує:
обов’язковість дотримання закону, а не лише підзаконних процедур;
важливість коректного внесення відомостей до державних реєстрів, адже помилковий запис може фактично створити для людини статус «порушника» без належних правових підстав.
Якщо питання ведення військового обліку для вас є актуальними, приходьте на наш практичний онлайн курс підвищення кваліфікації Організація та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підприємствах усіх форм власності побудований за програмою Генштабу ЗСУ. Доєднавшись до навчання ви отримаєте відповіді на важливі запитання, актуальні знання і свідоцтво державного зразка, яке в першу чергу запитують при перевірках.