Неприбутковий статус не є імунітетом від ПДВ. У певних ситуаціях НПО можуть несподівано підлягати реєстрації платником цього податку, і саме тут найчастіше виникають помилки.
Неприбуткові організації реєструються платниками ПДВ за загальними правилами — так само, як і будь-які юрособи. Ключовий орієнтир — 1 млн грн оподатковуваних постачань за останні 12 місяців. Перевищили — виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.
Але тут починаються нюанси. Податківці традиційно наполягають: до «мільйонної межі» слід включати не лише оподатковувані, а й пільгові (звільнені від ПДВ) постачання. Судова практика, зокрема позиція Верховного Суду, з цим не погоджується. Проте фіскальний ризик для НПО все одно залишається.
До розрахунку 1 млн грн потрапляють операції з постачання товарів і послуг: оренда, продаж майна, платні послуги, безоплатні передачі (якщо вони визнаються постачанням).
Водночас не враховуються: членські та благодійні внески, пожертви, цільове фінансування, пасивні доходи (відсотки, дивіденди), штрафи, курсові різниці, а також компенсаційні надходження, що не є оплатою товарів або послуг.
Окремі воєнні послаблення дозволяють не включати до порога певні безоплатні передачі (наприклад, допомогу ЗСУ), але діють вони не в усіх випадках.
Для ОСББ ключове питання — природа надходжень. Внески співвласників на утримання будинку та компенсація комунальних витрат не є об’єктом ПДВ і не формують мільйонний поріг.
Інша річ — платні послуги, оренда, продаж майна. Такі операції вже визнаються постачанням, обʼєктом оподаткування, включаються до розрахунку порога і можуть змусити ОСББ реєструватися платником ПДВ з усіма податковими наслідками. Принаймні так розуміють податківці.