Податківці пояснили, чи повинна юридична особа — платник єдиного податку третьої групи подавати Додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) разом із декларацією, якщо у власності є земельні ділянки, які фактично не використовуються в господарській діяльності.
Мінімальне податкове зобов’язання — це мінімальна сума податків і зборів, пов’язаних із:
володінням або користуванням земельними ділянками сільськогосподарського призначення;
виробництвом та реалізацією сільгосппродукції.
Загальне МПЗ визначається як сума МПЗ по кожній земельній ділянці, що перебуває у власності або користуванні платника.
До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема:
рілля;
багаторічні насадження;
сіножаті;
пасовища;
перелоги.
Саме на такі земельні ділянки поширюються правила розрахунку МПЗ.
Ні, фактичне використання землі не має значення.
Податковий кодекс прямо встановлює:
платники єдиного податку — власники або користувачі земель сільськогосподарських угідь зобов’язані подавати Додаток “Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання” у складі річної декларації незалежно від того, чи використовувались такі землі у господарській діяльності.
Розрахунок загального МПЗ подається:
як додаток до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);
за формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну № 578.
Юрособи — платники ЄП третьої групи, які мають у власності або користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зобов’язані подавати розрахунок загального МПЗ у складі декларації навіть у разі, якщо такі землі не використовуються.
До речі, про сплату мінімального податкового зобов’язання для платників 4 групи єдиного податку ми писали за посиланням.