Блекаути стали звичною реальністю, але питання з РРО, ПРРО та POS-терміналами досі викликають плутанину — і саме тут помилки коштують найдорожче.
Для користувачів РРО закон залишив перевірений варіант — роботу через КОРО та РК. Але цей рятівний круг не безмежний: використовувати його можна не більше 7 безперервних робочих днів на один цикл відключення. Кожне відновлення електроенергії перериває відлік і запускає його знову. Водночас для АЗС така опція не працює взагалі — без світла торгівлю доведеться зупинити.
ПРРО значно гнучкіший: КОРО та РК не потрібні, а за наявності резервного живлення й інтернету робота триває у звичайному режимі. Навіть без зв’язку з фіскальним сервером ПРРО може працювати в офлайн-режимі. Причому під час воєнного стану не діють стандартні обмеження 36/168 годин, якщо заздалегідь отримано діапазон фіскальних номерів.
Після відновлення електропостачання суми, проведені під час блекауту, потрібно узагальнено пробити через РРО, сформувати Z-звіт і коректно заповнити КОРО. Окреме питання — звіт ЗВР-1: податківці його вимагають, хоча обов’язковість подання залишається спірною. Тут бухгалтеру доводиться обирати між формальною безпекою і правовою позицією.
Непрацюючий POS-термінал або несвоєчасний Z-звіт під час блекауту не тягнуть відповідальності, якщо причина — форс-мажор і це підтверджено. А от задвоєні чеки потрібно виправляти до закриття зміни — після Z-звіту законного механізму вже немає.