ГУ ДПС у Київській області нагадує, що згідно з п. 1 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.04.1991 р. №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», експорт – це коли українська компанія (або підприємець): продає товар іноземній компанії/іноземцю; оплата може бути і грошима, і «натурою» (бартер, заліки тощо); товар може: виїхати за кордон через митний кордон України, або формально вважатися проданим без фізичного вивезення (наприклад, коли право власності переходить, але сам товар лишається за кордоном або вже там знаходиться).
До експорту входить і реекспорт, термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.
Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Сюди ж входить купівля товарів для власного споживання українськими установами/організаціями, які розташовані за кордоном (наприклад, посольство України за кордоном купує собі меблі).
Пунктом 4 розд. І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2 «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями» (далі – Положення №2) визначено валютні операції, що належать до поточних валютних операцій, та операцій, пов’язаних із рухом капіталу (п. 5 розд. І Положення №2).
При цьому, до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у пп.1. п 4 розд. І цього Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.
До поточних неторговельних операцій належать операції, зазначені у підпунктах другому – двадцять першому пункту 4 розділу І цього Положення (абз. другий пп. 21 п. 4 розд. І Положення №2).
Нацбанк у Положенні № 2 ділить валютні операції на дві великі групи:
Поточні операції підрозділяються на:
торговельні – пов’язані з експортом/імпортом товарів;
неторговельні – перекази фізичних осіб, аліменти, стипендії, оплата лікування, навчання, відрядження, членські внески тощо (перелік у підпунктах 2–21 пункту 4 Положення № 2).
Висновок :
Валютний нагляд за граничними строками стосується тільки поточних торговельних операцій, а саме: операцій з експортом товарів; операцій з імпортом товарів.
Операції з:
цінними паперами (акції, облігації тощо);
корпоративними правами (частка в статутному капіталі ТОВ, частка в акціонерному товаристві тощо),
не є експортом/імпортом товарів, а відносяться до операцій з рухом капіталу.
Операції з цінними паперами та операції з відчуження (продажу) корпоративних прав не підпадають під валютний нагляд у частині контролю граничних строків розрахунків.
Тобто, якщо резидент продає, наприклад, частку в ТОВ іноземному інвестору, або акції іноземної компанії, Нацбанк не застосовує до такої операції правила про граничні строки розрахунків, як при експорті/імпорті товарів (коли гроші або товар повинні зайти/вийти в певний строк).