Залік дебіторської заборгованості нерезидента (до 400 тис. грн) з дивідендами

24.03.26 10:20

 1. Валютний нагляд і експортні операції: базові правила

  • Закон № 2473 регулює валютні операції, валютний нагляд та відповідальність за порушення.

  • Валютний нагляд – це система заходів контролю за дотриманням валютного законодавства суб’єктами валютних операцій і банками.

  • Поточні торговельні операції – це розрахунки за експорт/імпорт товарів, включаючи штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат за ЗЕД‑договором.

  • Дивіденди, проценти та інші інвестдоходи – це поточні неторговельні операції.

  • НБУ встановлює:

    • граничні строки розрахунків за експорт/імпорт;
    • винятки/особливості для окремих товарів/галузей;
    • мінімальні пороги сум операцій, на які поширюються строки.

  • Якщо встановлено граничний строк розрахунків за експорт, кошти мають надійти на рахунок резидента в українському банку не пізніше строку НБУ (але в межах строків договору).

    • Відлік – з дати митного оформлення товару; для робіт/послуг/ІВ – з дати акта, інвойсу чи іншого документа.

  • Для дотримання Закону № 2473 оплата за експортовані резидентом товари має надходити з‑за кордону на рахунок резидента в уповноваженому банку України (якщо операція під валютний нагляд підпадає).

2. Поріг 400 тис. грн і «незначні» валютні операції

  • Положення № 5 (НБУ) та постанова № 18 встановлюють, що граничні строки розрахунків НЕ застосовуються, якщо:

    • сума експортно‑імпортної операції (в еквіваленті) менша за поріг з ст. 20 Закону № 361 (наразі – 400 тис. грн),
    • немає дроблення операцій (штучне подрібнення для обходу контролю).

  • П. 2 Положення № 5: незначний розмір валютної операції – це операція менша за 400 тис. грн (за курсом НБУ на дату операції).

  • Висновок: якщо сума експортної операції < 400 тис. грн і немає ознак дроблення:

    • на неї не поширюються граничні строки розрахунків;
    • така операція не підлягає валютному нагляду в банку.

3. Зарахування (взаємозалік) «експорт – дивіденди» з тим самим нерезидентом

  • ДПС не заперечує проти зарахування (offset) між:

    • заборгованістю нерезидента перед резидентом за експортом, і
    • зобов’язанням резидента перед тим самим нерезидентом з виплати дивідендів,
      якщо одночасно виконуються умови:
    • сума експортної операції не перевищує 400 тис. грн (непідконтрольна валютному нагляду);
    • відсутні ознаки штучного дроблення та використання зарахування для обходу валютних обмежень НБУ.

  • Оподаткування дивідендів нерезиденту:

    • застосовується п. 141.4 ПКУ (ставки податку на доходи нерезидентів із джерелом з України);
    • можливе застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (з урахуванням ст. 103 ПКУ – бенефіціарний власник, довідка про резидентність)

4. Валютні обмеження НБУ щодо дивідендів (воєнний стан)

  • Постанова № 18 (воєнний стан) ввела фактичну заборону переказу валюти за кордон, у т. ч. дивідендів, окрім випадків, передбачених п. 14 постанови.

  • Постанова НБУ № 56 від 13.05.2024:

    • дозволила репатріацію дивідендів, нарахованих з 01.01.2024,
    • за умови:
      • виплати через систему НБУ «Е‑ліміти»;
      • дотримання щомісячного ліміту – еквівалент 1 млн євро на нерезидента.

  • Постанова НБУ № 95 від 05.08.2025 (з 06.08.2025):

    • розширила період дозволених до репатріації дивідендів: тепер з 01.01.2023 (раніше – лише з 01.01.2024);
    • умови виплати залишились ті самі:
      • через «Е‑ліміти»;
      • з лімітом 1 млн євро на місяць.

5. Практичні акценти для резидента

  • Експорт ≤ 400 тис. грн (без дроблення) – не під валютний нагляд, можна:

    • не дотримуватися граничних строків НБУ;
    • використати зарахування з дивідендною заборгованістю тому ж нерезиденту (за погодженням із банком і при відсутності ознак обходу обмежень).

  • Дивіденди нерезидентам:

    • оподатковуються в Україні, але можливі знижені ставки/звільнення за конвенціями;
    • валютний переказ за кордон – лише в межах дозволів НБУ (Е‑ліміти, період нарахування дивідендів, ліміт 1 млн євро/місяць).

  • Банку й податковим органам важливо, щоб:

    • не було штучного дроблення контрактів/платежів;
    • зарахування не використовувалося для обходу валютних заборон, а ґрунтувалося на реальних взаємних зобов’язаннях.