Верховна Рада України прийняла в першому читанні (за основу) законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. № 15111-д).
Нагадаємо, що це доопрацьований Податковим комітетом ВРУ законопроєкт. Докладніше про це ми писали у матеріалі "Зміни для цифрових платформ і посилок: що вирішив податковий комітет".
На сьогодні сфера digital-економіки є одним з ключових драйверів зростання по всьому світу. Тому регулювання діяльності цифрових платформ, а також обміну інформацією про доходи, отримані через такі платформи, є необхідністю для подальшої інтеграції в ЄС та глобальну економіку.
Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).
Реалізація положень законопроєкту стануть кроком до детінізації економіки, що дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи обміну інформацією про доходи з цифрових платформ, а також підвищити прозорість цього ринку послуг.
Учасники ринку цифрових платформ публічно підтримують підхід та відзначають, що впровадження єдиних правил звітності сприятиме підвищенню довіри між державою, бізнесом і користувачами, а також формуванню передбачуваного регуляторного середовища.
Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови.
Законопроєкт передбачає запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Модельних правил ОЕСР.
Важливо, що міжнародний обмін інформацією розпочнеться не раніше приєднання України до відповідного багатостороннього міжнародного договору (Багатостороння угода DPI), сторонами якого наразі є 33 країни (в тому числі майже всі держави-члени ЄС).
Державна податкова служба України на щорічній основі отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій, які є сторонами Багатосторонньої угоди DPI, інформацію про доходи, отримані резидентами України, через цифрові платформи, оператори яких зареєстровані в таких юрисдикціях. Натомість ДПС надсилатиме юрисдикціям-партнерам з обміну аналогічну інформацію про їхніх резидентів. Окрім того, інформація про податкових резидентів України в окремих випадках буде надходити і від операторів цифрових платформ.
Йдеться про українських та іноземних операторів цифрових платформ, які працюють на українському ринку або надають послуги для податкових резидентів України (зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла чи продажу товарів).
Положення Модельних правил ОЕСР відповідають Директиві Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (далі – Директива DAC 7), відтак прийняття цього законопроєкту сприятиме гармонізації національного законодавства із правом ЄС.
- ідентифікації користувачів, які є підзвітними продавцями для цілей подання до ДПС звіту про їх доходи;
- щорічного подання звіту до ДПС (до 31 січня);
- постановки на облік в ДПС;
Важливо, що для цілей міжнародного обміну інформація про користувачів платформ, які здійснили за рік менше ніж 30 продажів товарів на суму до 2 тис. євро, не передаватиметься до ДПС.
Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, також не підпадатимуть під нове регулювання і відповідна інформація не надходитиме до ДПС.
Однак норми почнуть застосовуватися виключно після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI.
Законопроєкт вводить спеціальний підхід до оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи.
Передбачено:
Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які:
Основні переваги:
ФОП дозволено здійснювати через платформи діяльність іншу, ніж зареєстровані види КВЕД.
Такі підходи дозволять вивести доходи з «тіні» без надмірного податкового навантаження та значно спрощує адміністрування для громадян України, що користуються цифровими платформами.
Провідні учасники ринку цифрових платформ підтримують ухвалення законопроєкту та запровадження ставки ПДФО у розмірі 5%.
Бізнес відзначає, що нові правила:
Окремо позитивно оцінюється перехідний період до 2027 року, який дає можливість адаптувати бізнес-процеси.
Законодавчі зміни сприятимуть:
Очікуваний фіскальний ефект — близько 14 млрд грн щорічно, з яких:
Більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
Проєкт закону формує системну основу для розвитку цифрової економіки в Україні, сприяє її інтеграції до європейського цифрового ринку.
До другого читання законопроєкт буде доопрацьований у Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
Впровадження в Україні міжнародного обміну про доходи, отримані через цифрові платформи, здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).