Перелік святкових (неробочих) днів визначено ст. 73 КЗпП. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про відпустки» № 504/96‑ВР (далі – Закон про відпустки) святкові та неробочі дні (саме ті, що вказані в ст. 73 КЗпП) не враховуються при визначенні тривалості:
Наслідок у «мирний» час:
якщо святковий/неробочий день зі ст. 73 КЗпП припадає на період щорічної відпустки, відпустка продовжується на цей день, але цей день не оплачується.
Частиною 6 ст. 6 Закону № 2136‑ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено:
на час воєнного стану не діють, зокрема, норми:
Це означає:
Воєнний стан наразі продовжено по 05:30 04.05.2026 року.
У 2026 році Трійця припадає на 31 травня (неділя).
З огляду на дію Закону № 2136‑ІХ:
Проте роботодавець може:
Облік у табелі робочого часу:
Закон про відпустки (ст. 5) передбачає лише святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП.
На період воєнного стану:
Висновок: додаткові вихідні, встановлені наказом керівника (наприклад, 1 січня або 01 червня), не впливають на тривалість відпустки і не є підставою для її продовження.
- У період воєнного стану немає «святкових/неробочих» днів за ст. 73 КЗпП, отже, немає й автоматичного продовження відпустки на такі дні.
- Додаткові вихідні за наказом керівника (ст. 91 КЗпП) – це звичайні вихідні, вони:
- не прирівнюються до святкових/неробочих;
- не збільшують тривалість щорічної відпустки.
- При плануванні відпусток у період воєнного стану виходьте з чистої кількості календарних днів за наказом, без «мінус святкові».
- У табелі обліку робочого часу додаткові вихідні дні позначаються як звичайні вихідні.