Для систематизування підходів до податкового адміністрування та зменшити кількість помилок платників під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності ДПСУ оприлюднила лист від 16.04.2026 р. № 417/2/99-00-24-01-02-02, в якому розглянула низку ситуацій. Звернемо увагу на деякі з них.
Ситуація: Платник єдиного податку (група 3) отримав аванс за договором оренди N 1. Після завершення дії цього договору було укладено новий договір оренди N 2 з тим самим орендарем.
Чи має право платник єдиного податку (група 3) зарахувати аванс, отриманий за договором N 1, у рахунок оплати за договором N 2 без порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?
Податківці підтверджують можливість зарахування авансу, отриманого за одним договором, у рахунок виконання зобов’язань за іншим договором із тим самим контрагентом. Обов’язковою умовою є належне документальне оформлення такої операції та відображення її в обліку на підставі первинних документів.
Водночас фахівці звертають увагу, що некоректне визначення дати виникнення доходу або його суми може створювати ризики втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування.
Ситуація: Платник єдиного податку (група 3) здійснив експорт товару нерезиденту на суму 2000 євро. Оплата за товар не надійшла, і заборгованість була списана у зв'язку із закінченням строку позовної давності.
Чи виникають у платника єдиного податку податкові наслідки у зв'язку зі списанням такої заборгованості?
Чи впливає зазначена операція на право перебування платника на спрощеній системі оподаткування?
У разі спливу строку позовної давності за зовнішньоекономічним контрактом дебіторська заборгованість визнається безнадійною. Для платників єдиного податку 3-ї групи списання такої заборгованості не формує податкового доходу, оскільки об’єкт оподаткування виникає виключно за фактом надходження коштів.
Таким чином, у зазначеній ситуації податкові наслідки для платника єдиного податку відсутні, а ризик втрати статусу спрощеної системи не виникає.
Ситуація: Нерезидент затримував оплату за експортований товар, у зв'язку з чим ТОВ-резидент звернулося до суду з метою зупинення нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД 18.03.2026 року ТОВ отримало судове рішення на свою користь, однак оплата від нерезидента станом на цю дату не надійшла.
На яку дату вважаються завершеними розрахунки для цілей валютного нагляду в такій ситуації?
Чи відновлюється нарахування пені за порушення строків розрахунків у ЗЕД після дати набрання чинності судовим рішенням (18.03.2026) до моменту фактичного надходження коштів?
У сфері зовнішньоекономічної діяльності одним із основних ризиків для резидентів залишається нарахування пені у розмірі 0,3 % за кожен день порушення строків розрахунків за валютними операціями.
Нарахування пені призупиняється у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості. Нарахування пені призупиняється з дати прийняття судом позовної заяви резидента щодо стягнення заборгованості з нерезидента.
Якщо суд задовольняє позов, пеня за період розгляду справи не нараховується. Крім того, після набрання рішенням законної сили її подальше нарахування не відновлюється, навіть у разі фактичного невиконання зобов’язання на цей момент.
Разом із тим остаточну оцінку дотримання валютного законодавства здійснює контролюючий орган лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.