Готівка й картка в рієлтора: коли без РРО не обійтися

Продовжуємо наш тижневий цикл роз’яснень для рієлторської спільноти Сумщини. Після розбору лімітів готівки переходимо до одного з ключових технічних питань – застосування РРО/ПРРО при розрахунках за послуги в сфері нерухомості.

Хто зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО

Правові засади використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) визначає Закон України № 265/95‑ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Дія Закону № 265 поширюється на всіх:

• суб’єктів господарювання (юросіб, ФОП);
• їх господарські одиниці;
• представників/уповноважених осіб,

які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, у т.ч. із застосуванням:

• платіжних карток;
• електронних платіжних засобів;
• платіжних чеків, жетонів тощо.

Тобто агентства нерухомості (ТОВ, ПП, ФОП), які приймають оплату від клієнтів, потрапляють під дію Закону № 265.

Основні обов’язки при розрахунках (ст. 3 Закону № 265)

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 розд. II Закону № 265 суб’єкти, що здійснюють розрахункові операції при наданні послуг, зобов’язані:

1. Проводити розрахунки на повну суму через:

• зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим РРО;
• або зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням розрахункового документа (чека) в паперовій та/або електронній формі.

У визначених Законом випадках – із застосуванням розрахункових книжок.

2. Надавати клієнту розрахунковий документ встановленої форми та змісту:

• на повну суму операції;
• у паперовій або електронній формі: друкований чек, електронний чек (у т.ч. через QR‑код на екрані РРО/пристрою з ПРРО), чек, надісланий на e‑mail або номер телефону клієнта.

Це правило стосується і замовлень/оплат, здійснених через Інтернет.

Що це означає для рієлтора на практиці?

Якщо агентство/ФОП з нерухомості:

• отримує готівку від фізичної особи за послуги (пошук, супровід, оформлення угод тощо) – СГ зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО і видати фіскальний чек.

• приймає оплату карткою через POS‑термінал – це також вважається розрахунковою операцією, і застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, чек еквайрингу не замінює фіскальний чек.

При цьому зберігається загальний ліміт готівкових розрахунків 50 000 грн між суб’єктом і фізособою (про який ішлося в попередній публікації) – усі суми понад ліміт мають проходити в безготівковій формі через банк.

Обов’язкова безготівка: постанова КМУ № 894

Окремо працює вимога щодо обов’язковості приймання безготівкових розрахунків (у т.ч. картки, електронні платіжні засоби, застосунки, пристрої):

• її встановлено постановою КМУ від 29.07.2022 № 894;
• вона поширюється на всіх суб’єктів господарювання, крім ФОП 1‑ї групи;
• для частини суб’єктів строки запровадження відтерміновані – на 3 місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Для рієлторів це означає:

• клієнту має бути забезпечена можливість оплатити послугу безготівково;
• а при такій оплаті застосування РРО/ПРРО теж є обов’язковим.

POS-термінали з вбудованим ПРРО

На сьогодні багато банків пропонують бізнесу POS‑термінали з уже вбудованим програмним РРО. Це дозволяє одночасно:

• приймати оплату карткою;
• формувати фіскальний чек;
• виконати вимоги і щодо обов’язкової безготівки, і щодо застосування РРО без додаткових пристроїв.

Підсумок для рієлторів

• Якщо ви приймаєте готівку або картку (POS, еквайринг) від клієнта – це розрахункові операції, які вимагають застосування РРО/ПРРО і видачі фіскального чека.
• Ліміт готівки 50 000 грн між бізнесом і фізособою діє паралельно – все, що вище, має йти через банк.
• Постанова № 894 зобов’язує забезпечити клієнту можливість безготівкової оплати, крім ФОП 1‑ї групи (з відтермінуванням через воєнний стан).
• Оптимальне рішення для рієлтора – POS‑термінал із вбудованим ПРРО, який закриває обидві вимоги одразу.