Компанії, які володіють мережами терміналів самообслуговування EasyPay та City24, оштрафували на 270 млн грн за допомогу в легалізації "чорної" готівки, пише "Економічна правда".
Після запровадження гучних обмежень на карткові перекази для боротьби з дропами у Національному банку України (НБУ) вирішили взятися за термінали самообслуговування або ПТКС – програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Останнім часом такі термінали масово з'являються у кіосках та невеликих крамницях, холах бізнес-центрів та супермаркетів, на зупинках громадського транспорту та інших людних місцях.
У світі, де більшість фінансових транзакцій можна провести у два кліки на смартфоні, стрімкий розвиток мережі ПТКС виглядає дивно. Єдине логічне пояснення всюдисущої присутності терміналів – високий попит на обслуговування операцій з готівкою, часом – сумнівного походження.
У травні НБУ оштрафував дві найбільші мережі терміналів – EasyPay та City24 – на 135 млн грн кожну. У регуляторі вважають, що термінали самообслуговування перетворилися на одне з джерел потрапляння "чорної" готівки у банківську систему, тому готуються змінити правила гри на цьому ринку.
У травні 2026 року Нацбанк оштрафував мережі терміналів EasyPay та City24 на 135 млн грн кожну. Рішення ухвалили за порушення вимог фінансового моніторингу, зокрема щодо ідентифікації клієнтів, а також через підозру, що ці мережі допомагають легалізовувати потоки готівки сумнівного походження.
Цьому передували комплексні перевірки НБУ, які місцями нагадували невелику спецоперацію із залученням правоохоронних органів та вилученням записів з камер спостереження. "Під час цих перевірок справдилися наші гіпотези, що ці термінали є джерелом чорної готівки в системі", – переказує співрозмовник ЕП у Нацбанку.
Ключова проблема, яку виявив регулятор, – платіжні термінали не проводили достатньої ідентифікації клієнтів. Така можливість передбачена законодавством про фінансовий моніторинг. Зокрема, відповідно до нього, операції на суму до 5 тис. грн підлягають спрощеній перевірці: для їх проведення не потрібно вказувати особисті дані відправника коштів. З серпня 2023 року НБУ посилив контроль за такими транзакціями, додавши вимогу ідентифікації клієнта за номером мобільного телефону.
У регуляторі вважають, що мережі терміналів зловживають спрощеним фінмоном дрібних операцій своїх клієнтів, а в окремих випадках не вимагають їх підтвердження за допомогою мобільного телефону, посилаючись на технічні проблеми зі зв'язком чи з електроенергією.
Ба більше, в НБУ переконані, що за допомогою великої кількості операцій на суму до 5 тис. грн через мережі ПТКС легалізується готівка сумнівного походження. Таких висновків у Нацбанку дійшли, вибірково проаналізувавши пул операцій через низку терміналів самообслуговування за короткий проміжок часу. Що саме виявили під час перевірки?
Надшвидкі розрахунки. Деякі операції із внесення готівки до термінала самообслуговування відбувалися занадто швидко: часу, який минув із моменту початку операції до моменту відправки грошей, фізично було недостатньо для того, аби внести купюри до термінала.
"Роздвоєння особистості". Деякі з операцій могла ініціювати одна людина, яка при цьому перебувала у різних куточках країни. Наприклад, особа, яка ідентифікувалася у ПТКС за допомогою номера телефону, вносила кошти до термінала у Харкові, а через кілька годин – в Ужгороді. Фізично подолати відстань між цими містами за такий короткий проміжок часу неможливо.
Фантомні черги. У деяких випадках для доведення порушень НБУ довелося звертатися до правоохоронних органів, аби за їхнього сприяння вилучити записи з камер відеоспостереження, які стояли у приміщеннях з ПТКС. Ці записи показали суперечності між звітністю та реальністю.
Так, в окремих випадках звітність реєстратора розрахункових операцій (РРО) свідчила про велику кількість транзакцій, які проводилися через термінал протягом короткого проміжку часу. "Там мала стояти черга як до Стіни Плачу. В реальності виявилося, що до тих терміналів майже ніхто не підходив", – каже співрозмовник ЕП, ознайомлений з результатами перевірки. Іншими словами, принаймні деякі із зафіксованих операцій, які проводилися через термінал, були фіктивними.
(Не)отримані гроші. Ще одне зауваження регулятора стосується того, що частина компаній, на чиї рахунки переказувалися значні суми коштів через термінали самообслуговування, не фіксували цих грошових потоків ані у податковій чи фінансовій звітності, ані під час статистичного звітування.
Через термінали самообслуговування можна проводити великий спектр фінансових транзакцій: поповнювати рахунок мобільного телефону, оплачувати комунальні послуги, заплатити за кредитним договором чи навіть внести кошти в онлайн-казино. Проте, як зазначає співрозмовник ЕП, дотичний до перевірки терміналів, переважна більшість транзакцій (близько 95%) – це поповнення банківських рахунків, переважно карток monobank.
"Ми очікували побачити, що такі операції будуть перевіряти двічі: на стороні термінала, і на стороні банку. Насправді ж жодного фінмону проведено не було. На стороні терміналів кажуть: "це ж банківський клієнт, тож хай банк і перевіряє", а на стороні банку кивають у бік терміналів", – зазначає співрозмовник ЕП у Нацбанку.
В НБУ припускають, що термінали самообслуговування використовуються для легалізації "брудної" готівки у банківській системі. Фактично – відмиваються гроші у великих масштабах. Ба більше, у деяких випадках перевіряючі встановили, що представники EasyPay та City24 могли займатися самоінкасацією, не маючи на це відповідного дозволу. Тобто, вони завозили готівку нібито з терміналів у банк, підкріплюючи її походження випискою з РРО.
Обсяги гривневих коштів, які проходять через термінали EasyPay та City24, становлять близько 1 млрд дол. в еквіваленті на місяць, кажуть ЕП співрозмовники у Нацбанку. Водночас вони відмовилися оцінити, яка частина цих транзакцій може бути фіктивною або маскуванням "брудних" грошей. Докладніше у повному матеріалі видання.