Здається, одна з найдовших РРО-саг останніх років нарешті добігла свого фіналу. Верховний Суд поставив крапку у спорі, який роками тримав у напрузі інтернет-продавців: чи потрібен РРО, якщо товар відправляється через «Нову пошту», а гроші покупець сплачує під час отримання через «НоваПей»? Спойлер: відповідь суду податківцям навряд чи сподобається. А от продавцям — дуже навіть.
Історія почалася з підприємця, який продавав товари через Інтернет без передоплати. Покупець замовляв товар, «Нова пошта» його доставляла, «НоваПей» приймала післяплату, а продавець отримував кошти вже безготівково на свій рахунок.
Здавалося б, схема знайома тисячам ФОП. Але податківці побачили тут порушення та виписали штраф за нестосування РРО. І не якийсь символічний, а такий, що багатьом вистачило б на кілька нових бізнесів.
Судді розклали ситуацію буквально по поличках. Вони проаналізували, чи є в діях продавця розрахункова операція в розумінні Закону про РРО.
І дійшли висновку, якого підприємці напевно чекали вже давно.
Причому Верховний Суд не обмежився загальними фразами, а детально пояснив, чому сама лише поява грошей на рахунку продавця ще не означає виникнення обов’язку застосовувати РРО.
Окрема родзинка рішення — чітке розмежування післяплати через «НоваПей» та передоплати через інтернет-еквайринг на кшталт LiqPay, WayForPay та подібні сервіси.
Податківці намагалися поставити між ними знак рівності. Верховний Суд із цим не погодився. І тут ховається один із найважливіших практичних висновків для інтернет-магазинів.
У спорі знову спливло легендарне слово «тощо» із визначення розрахункової операції.
Саме під це маленьке слово податківці роками намагалися «припаркувати» мало не будь-який безготівковий платіж. Але цього разу суд нагадав очевидну річ: якщо законодавець хотів установити обов’язок застосовувати РРО, він мав написати про це прямо, а не залишати простір для фантазій контролерів.
Словом, спроба побудувати багатомільйонні штрафи на одному лише «тощо» успіхом не увінчалася.
Особливо цікаво читати, як суди всіх інстанцій дружно підтримали підприємця. Таке в податкових спорах трапляється не щодня.
Більш того, суд звернув увагу і на те, що підприємець не приховував доходів, не вів подвійну бухгалтерію, не ховався в офшорах і не закопував виручку в городі під кущем смородини. Усі кошти проходили офіційно та потрапляли до оподаткування.
І це теж мало значення при оцінці ситуації.
Саме тут починається найцікавіше. Для тих, хто зараз отримує післяплату через «Нову пошту», рішення Верховного Суду відкриває нові можливості для захисту.
А для тих, хто вже встиг отримати РРО-штрафи або навіть сплатити їх, ситуація виявилася дещо складнішою. Хоча й не безнадійною.
У статті розбираємо, хто ще може поборотися за свої права, які строки не можна проґавити та чому добровільна сплата штрафу не завжди означає капітуляцію перед фіскалами.
Після такого рішення багато хто вже готовий урочисто попрощатися зі своїм РРО. Ну і з ПРРО теж. Але чи не зарано?
Ми не дуже віримо, що після рішення Верховного Суду податківці миттєво визнають свою помилку, відкличуть старі консультації та перейдуть на бік здорового глузду. Бо багаторічний досвід спілкування з фіскальною системою підказує: чудеса трапляються, але не так часто. Тому питання про те, чи варто вже сьогодні відмовлятися від РРО/ПРРО, заслуговує окремої розмови.
Верховний Суд виніс надзвичайно важливе рішення для інтернет-продавців, які працюють із післяплатою через «Нову пошту».
Суд детально пояснив, чому така схема розрахунків не створює для продавця обов’язку застосовувати РРО.
Особливу увагу приділено відмінностям між післяплатою через «НоваПей» та передоплатою через інтернет-еквайринг.
Фіскальні аргументи, на яких роками будувалися претензії до продавців, отримали серйозну поразку у Верховному Суді. Можна сказати, що цього разу мильна бульбашка луснула прямо в залі суду.