Паркувальний збір і КАТОТТГ: громада чи район міста?

Платники збору та об'єкт оподаткування

Відповідно до п.п. 268¹.1.1 п. 268¹.1 ст. 268¹ ПКУ платниками збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради (далі – Рада), організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Об’єктом оподаткування збором є земельна ділянка, яка згідно з рішенням Ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів, а базою оподаткування – її площа (п. 268¹.2 ст. 268¹ ПКУ).

Форма Декларації

Форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів, затверджена наказом Мінфіну від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Мінфіну від 30.11.2022 № 403) (далі – Декларація), передбачає заповнення рядка 2 заголовної частини додатка «Розрахунок № збору за місця для паркування транспортних засобів» (далі – Розрахунок) до Декларації.

Згідно з приміткою 4 до Розрахунку в рядку 2 заголовної частини Розрахунку до Декларації зазначається код за КАТОТТГ території територіальної громади, повноваження якої розповсюджуються на адміністративно-територіальну одиницю, на території якої платник збору має об’єкт оподаткування.

Щодо кожного такого коду за КАТОТТГ складається окремий додаток.

КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Кодифікатор).
Згідно з додатком до Кодифікатора для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:

1.  «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто що має спеціальний статус ;
2.  «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;
3.  «Третій рівень» – територіальна громада;
4.  «Четвертий рівень» – місто, селище, села (населений пункт);
5.  «Додатковий рівень» – район у місті (в тому числі в місті, що має спеціальний статус);
6.  «Категорія об’єкта», де:

 «O» – Автономна Республіка Крим, область;
 «K» – місто, що має спеціальний статус;
 «P» – район в Автономній Республіці Крим, області;
 «H» –територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади);
 «M» – місто;
 «X» – селище;
 «C» – село;
 «B» – район в місті.
Таблиця Кодифікатора також має колонку «Назва об’єкта».

Приклад:  Декларація з Розрахунком подаються за об’єкти оподаткування (земельні ділянки, відведені для паркування), що розташовані на території Бердичівської територіальної громади Житомирської області. Отже, для визначення коду за КАТОТТГ територіальної громади в Кодифікаторі по пошуку у колонці «Назва об’єкта» за назвою територіальної громади «Бердичівська» визначається код цієї територіальної громади, який значиться у колонці «Третій рівень», а саме UA18020030000035625 (при цьому у колонці «Категорія об’єкта» має значитися «Н» – територіальна громада).

Приклад: якщо земельна ділянка, відведена для паркування, розташована в місті Києві в Печерському районі, то по пошуку у колонці «Третій рівень» за кодом Київської територіальної громади UA80000000000093317 визначаємо перелік всіх районів міста Києва у колонці «Назва об’єкта», та у колонці «Додатковий рівень» знаходимо код за КОАТУУ Печерського району – UA80000000000624772.

По всіх інших містах з районним поділом колонка «Додатковий рівень» не застосовується.